«Економити вдається навіть більше, ніж планували» - в.о. губернатора Хмельниччини

«Хмельницький щодо гарячої води у кращих умовах, ніж мегаполіси»

Олександре Сергійовичу, одне з питань, яке наразі на часі – опалювальний сезон у Хмельницькому. Є інформація, що температура в будинках буде нижчою на 2 градуси.

- Так, є дуже багато чуток. Але ми жодних офіційних документів ще не отримували. Для того, аби це зробити, потрібні зміни у законодавстві. Якщо температура буде нижчою, то теплопостачальні підприємства повинні будуть перераховувати населенню вартість послуг. Якщо всім почати перераховувати, то може бути просто колапс. Тому питання  вивчається. Рано про це говорити на рівні офіційної інформації, хоча цілком можливий такий варіант.

Чи є надія, що з початком опалювального сезону гаряча вода у Хмельницькому буде цілодобово?

Надія є, але це теж питання, яке вивчається. Графікована подача води за серпень-вересень дала нам дуже суттєву економію. Ми очікували обурення з боку людей, але роз’яснювальна робота дала розуміння, скарг були одиниці. Я, наприклад, отримував дзвінки – так, ми розуміємо, треба заощаджувати, що це вимушена міра, сподіваємося, що ми це переживемо і на наступний рік не будемо мати такої проблеми. З іншого боку, Хмельницький тут у кращих умовах, тому що столиця, мегаполіси наші – вони, фактично, у серпень-вересень взагалі були без гарячої води.

«Економія йде навіть більша, ніж ми планували»

Антикризовому штабу, який Ви очолюєте, була доведена економія природного газу у розмірі 30%. Яка наразі з цим ситуація, чи вкладається область у ліміти?

- Потрібно розрізняти споживання газу населенням, промисловими підприємствами та теплоенергетикою. От на 30% повинна скоротити споживання галузь теплоенергетики. В серпні ми вклалися в ліміти без проблем, у вересні скоротили споживання на 41%. Якщо згадати минулий рік, то у кінці вересня вже були увімкнені всі соціальні установи, тому що тоді було холодно. Зараз ми не увімкнули. Плюс, графікована подача гарячої води у Хмельницькому. Це дуже хороша економія. Роз’яснювальна робота дає свої результати. По населенню за вересень економія складає більше сорока відсотків.

Але, окрім відповідальності людей, на це впливає і підвищення тарифів.

Однозначно. Люди рахують гроші і розуміють, що треба заощаджувати. На красилівському заводі, наприклад, який виготовляє твердопаливні котли майже до нового року розписані замовлення. Люди шукають альтернативу газу. А от по промислових підприємствах ми перебрали ліміти, і перебрали дуже суттєво.

З чим це пов’язано?

Наші цукровари значно раніше розпочали свій сезон. Вони також, очевидно, очікують проблем з газом. І тому, хоча вересень і був дуже хороший для буряка, і якби вони почекали, врожай був би ще вищим, цукровари почали роботу раніше, ніж за всі минулі роки. Причому, в нас в області працює на один цукровий завод більше, ніж торік – запрацював п’ятий, Шепетівський завод, а розрахунок постанови щодо лімітів робився, зважаючи на попередні роки. Але цукровари заключили самостійно угоди з «Нафтогазом» і проблем не мають. Та у постанову вони включені, тому в нас показується перебір. По іншим промисловим підприємствам ми бачимо економію – вони невиробничі приміщення обігрівають твердим паливом. На виробництві з газу перейти важко, дуже важко. Але, з іншого боку, Волочиський машзавод активно заготовляє мазут, цементна промисловість ще раніше перейшла на вугільний пил і це дало суттєву економію. По деяким позиціям ми маємо неочікувані результати, у позитивному сенсі цього слова. Економія йде навіть більша, ніж ми планували. Як буде взимку, важко прогнозувати. Якщо буде -30, то заощаджувати ніхто не буде.

На колегії ОДА була озвучена цифра у 163 мільйони гривень, якими держава перекриє нам різницю у тарифах.

Так, різниця – це багаторічна проблема, вона вирішувалася, але не в таких об’ємах. Зараз існує така позиція уряду, на мою думку, дуже правильна – щоб таке поняття як різниця у тарифах, взагалі ліквідувати, аби були економічно обґрунтовані тарифи.

Це означає, що для людей комуналка подорожчає вдвічі?

Вони будуть такими, якими були завжди. Але в разі здорожчання енергоносіїв вони можуть переглядатися. Ми говоримо про те, що останні тарифи близькі до економічно обгрунтованих. Різниця в тарифах накопичувалася багато років. Вона в області більше двохсот мільйонів. Це космічна сума. Зараз нам дають субвенцію і ми на 95% закриваємо різницю в тарифах. Це дає можливість нашим підприємствам теплоенергетики майже на 100% розрахуватися за спожитий природній газ, в тому числі і за попередні роки. Це великий плюс перед опалювальним сезоном. Бо велися розмови про те, що великим боржникам в останню чергу будуть давати газ. Окрім того, це дає можливість підприємствам вкладати кошти у модернізацію. Це теж велика економія, адже старі мережі гріють або повітря, або землю.

«Якщо людина ховає зарплату, то шкодить і собі, і державі»

Яка наразі ситуація з бюджетом області?

Дохідна частина виконується на хорошому рівні. Але, об’єктивно, є дуже багато проблем. Є над чим працювати. Є моменти з тінізацією заробітної плати. А в нас, по суті, одним з основних наповнень бюджету, є податки на доходи фізичних осіб, тобто відрахування з зарплати. Якщо людина ховає зарплату, то вона шкодить і собі, і державі. Ми намагаємося боротися з цим, хоча розуміємо, що в таких умовах люди, подекуди, за рахунок цього виживають. По витратній частині – з весни ми розпочали дуже серйозну роботу по збалансуванню бюджету, тому що в нас у більшості районів видатки перевищували доходи. Багато видатків було, при цьому необґрунтовані і потребували оптимізації. Наприклад, у районній лікарні приміщення у 170 квадратних метрів, яке треба опалювати, там 40 ліжок, а з них зайняті лише 10. Тому ми пішли на непопулярний крок – збалансувати бюджет, але не за рахунок людей, а за рахунок ефективності використання приміщень. Подивитися по установах – де є 30 учнів, а 70 працюючих. Потрібно шукати резерв для економії, а не зробити так, щоб всі пішли у відпустку за власний рахунок.

Чи можлива ситуація, що до кінця року з бюджетниками не розрахуються, і людей все ж змусять йти у відпустки за власний рахунок?

Станом на сьогодні всі захищені статті закриті на 100%. По більшості районів, де збалансований бюджет, проблем з виплатою заробітної плати не буде взагалі. По деяких проблеми невеличкі є, але не настільки. Плюс, ми очікуємо субвенцію з державного бюджету, і сподіваємося, що бюджетний рік ми закриємо.

- Ми зараз маємо деякі районні автодори, де навіть техніка не готова для того, щоб розчищати сніг. І якщо будуть великі опади, ми матимемо проблеми, - Олександр Симчишин

«Таке враження, що автодори свідомо вбивали»

Як триває підготовка до зими? Перш за все, це дорожнє господарство…

Були суттєві проблеми з сіллю, тому що основний постачальник – це місто Артемівськ, на Сході. У зв’язку з війною зруйнована інфраструктура, ми не можемо навіть придбану сіль сюди привезти. Але все одно, дорожники відпрацьовують, і навіть сьогодні буквально проведені кошти і сім вагонів з сіллю з дня на день мають прийти.

Чи є в нас альтернатива?

В нас є запаси. Окрім цього, зараз завозимо відсів з місцевих кар’єрів. Тут головна проблема у автодорах. Виглядає так, що за попередні роки абсолютно свідомо ці підприємства вбивали. Ми зараз маємо деякі районні автодори, де навіть техніка не готова для того, щоб розчищати сніг. І якщо будуть великі опади, ми матимемо проблеми. Про альтернативу зараз рано говорити, тому що до цього також потрібно було готуватися ще з ранньої весни. От як, наприклад, у світі використовують гравій.

Або гранітну крошку. Але це дорожче, тож чи готові ми зараз на це перейти?

- Треба рахувати. Сіль не зовсім безпечна, потрапляє у грунт, забиває «лівньовки»… Але це все заходи віддаленої перспективи. Ця зима – це пісок і сіль, а також є велика проблема з паливно-мастильними матеріалами. Немає грошей. Перед дорожніми господарствами величезні борги. Ми ще по своєму автодору витягуємо, я намагаюся лобіювати наші автодори, і порівняно з Тернополем чи Кіровоградом ситуація набагато краща. Але дуже складно.

«Сільське господарство – єдина галузь, яка демонструє ріст»

Цього року на Хмельниччині найвища врожайність пшениці в Україні. Але хліб дорожчає.

Головна складова ціни на хліб – це енергоносії. Ріст цін на електроенергію, на паливно-мастильні матеріали, на бензин… Врожай в нас, дякувати богу, дійсно дуже високий. В нас, по суті, сільське господарство – це єдина галузь, яка демонструє суттєвий ріст показників порівняно з минулим роком.

Що ще має подорожчати, за прогнозами? Яким чином контролюється ріст цін?

Все буде залежати від інфляційних процесів, від росту цін на енергоносії. В принципі, особливих підстав на значний ріст цін немає. Наразі відбувається реорганізація важливої структури у цьому плані – інспекції з цін. Вона реально якісно моніторить цінову ситуацію, здатна не давати можливість спекулювати.

Владі бракує координації з волонтерами

Ще одна болюча тема – допомога бійцям у АТО. У Хмельницькій області, як і всюди, бійцям допомагають волонтери. А що для цього робить влада?

З частиною волонтерського руху ми координуємо свою роботу. Ми провели два благодійних концерти за моєї підтримки – вона виражається у допомозі організації, реалізації квитків, безкоштовному отриманні приміщення, розповсюдженні реклами тощо. В принципі, ці заходи ефективні – ми обидва рази понад 40 тисяч зібрали для вояків АТО. Наше завдання – максимально координувати і сприяти роботі волонтерів. Наприклад, підприємці краще «чують», коли до них, наприклад, перший заступник телефонує. І жодної відмови не було. Зараз ми оновлюємо Координаційний штаб, який фактично не діяв, включаємо туди і волонтерів, і вояків – щоб координувати всю роботу.

Мова йде про об’єднання? Бо волонтери різних організацій мають своїх «підшефних», яким допомагають. Чи доцільно робити спільну ініціативу?

- Ні, об’єднати не вийде і це недоцільно. Це виключно координація хоча б тих, хто буде до цього готовий. У нас було багато випадків, коли, наприклад, райдержадміністрація з райрадою зібрали допомогу, 15 тонн харчів. А волонтери перед тим у ту військову частину завезли харчі. Хлопці кажуть – народ, в нас немає куди це подіти, що ви нам ту картоплю волочите, в нас її стільки, що можна ворога закидувати… І було в нас два випадки, коли не брали. Наші їздили і шукали по іншим, кому віддати – населенню теж віддавали. А в той час були наші хмельничани, у інших частинах, що батьки телефонували і казали, що не мали бійці що їсти, а воду пили дощову. Тобто, це брак координації.

Чи є можливість виділити гроші на потреби військових з бюджету, не залучаючи до допомоги благодійників?

Гроші були виділені на бронежилети для прикордонників та військової частини у Шепетівці. Але, на превеликий жаль, ми не можемо побороти бюрократичну машину. Виділяти зараз з бюджету кошти… Їх потрібно освоїти до кінця року, а того ніхто не зможе зробити.

Так, у випадку з частиною з Шепетівки – гроші були виділені, але була проблема з їх освоєнням. Але ж бійці отримали бронежилети, отже, вихід знайшовся?

Так, знайшли вихід. Але було затрачено багато часу, купа проблем, і до цього часу по факту освоєння цих коштів працює військова прокуратура, перевіряє ефективність їх використання. Причому, через те, що це державна закупівля, там ціна вийшла значно більша, ніж якщо це закупляли б волонтери.

Яка ситуація з допомогою тим, хто загинув або отримав поранення у АТО?

Ми зараз маємо можливість на звернення людини виплачувати одноразову матеріальну допомогу. У межах порядку використання коштів це від 500 до 1000 гривень. Це дуже малесенька сума, але це гроші, які зайвими не будуть. Окрім цього, зараз напрацьовується багато документів стосовно виплат нашим воякам у АТО. Щоб людина не збирала стоси довідок, а тільки необхідні. Ми будемо робити все можливе, аби захистити цих хлопців. Там багато друзів, багато родичів, тих, з ким майдан пройшов. І кинути їх – це просто гріх перед богом буде. Ми від себе будемо робити все можливе, хоча тут від нас залежить дуже мало.

А щодо переселенців зі Сходу – чи вистачає для цих людей житла та роботи?

У нас понад три тисячі переселенців у області. Проблем дуже багато, головна проблема –  житло. Таку кількість розмістити складно. Так само зараз напрацьовуються акти на надання допомоги їм у підготовці до зими. Співпрацюємо тут з благодійними фондами, які надають допомогу одягом. Допомагаємо працевлаштовувати. Проблем дуже багато, але кричущих речей в нас немає. Моя позиція щодо переселенців – я переконаний, що мамам, діткам і людям похилого віку ми зобов’язані допомагати усім, чим можемо. Але здоровим, дужим чоловікам… Чесно кажучи – хотілося б, аби вони були там разом з нашими хлопцями. Коли здоровий дядько у розквіті сил приходить і просить роботи – у мене виникає питання, чому він не захищає свою хату.

Розмовляла Оксана ІСАЄНКО

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.