"Грань Алое" презентували дебютний альбом: говорили про океан і героїн (ІНТЕРВ"Ю)
Перед виступом ми поспілкувалися з учасниками колективу.
Коли і як вирішили створити гурт?
-В принципі ми з пацанами один одного давно знаємо й товаришували, - розповідає фронтмен гурту Олексій Карташов. - Просто грали у різних гуртах і так склалося що в один прекрасний момент ми всі зібралися. Гурт існує з вересня 2010 року. За цей час зробили немало й на місці не стоїмо. Випустили альбом, два відео кліпи, купу пісень є в доробку і маємо повноцінну сольну програму. Стилістика гурту - це альтернативний поп-рок з елементами хіп-хопу та електронної танцювальної музики. На наш погляд все адаптовано на 21 століття. Ми використовуємо електронні приколи, щоб звучало модно і сучасно. В альбом увійшло 14 треків, 13 з них наші пісні і бонус - трек пісня гурту «Скрябін» «Танець пінгвіна». Нам давно сподобалася ця пісня і виникла ідея написати її кавер версію.
Назва гурту така цікава звідки з’явилася?
- Нам інопланетяни допомагають, постійно надсилаючи свої імпульси з неба, - жартує Олексій. - Перебираючи багато назв для гурту, ми заглянули до Інтернету. Якщо вбити у Google назву Грань Алое, то відразу видає посилання, де є згадування про цих істот. Та й такої назви гурту ще не було й прикольно звучить. З такою назвою ми єдині такі може навіть у Всесвіті.
Чому не фіалка, не ромашка чи кактус?
- Якщо б ми були дівчачою групою, то можна було в принципі так назвати, - розповідає учасник гурту Дмитро Двойнос. - Грань кактус якось не так цікаво звучить. Ми по нумерології визначали. Тобто воно має якийсь астрономічний, сакральний підтекст.
Давайте поговоримо про ваш дебютний альбом. Чому він має назву «Гольфстрім»?
- Це головна пісня в альбомі, - каже бек вокаліст Костянтин Мікітюк. - Взагалі Гольфстрім це політ, течія в Атлантичному океані і нам здалося що це прекрасна назва для альбому. Це означає що ніщо не стоїть на місці, а постійно рухається як і ми.
Коли вперше виникло бажання займатися музикою?
- У мене десь у 13-14 років, - ділиться спогадами Олексій. - Як мабуть у багатьох музикантів все розпочиналося з гри на гітарах з пацанами по дворах. Ми співали там пісні з матюками, ну просто гнали. Чим далі дорослішали, тим більше це затягувало. Згодом прийшла ідея робити це все з групою. Це було дуже цікаво. Ми почали займатися цим на більш серйозному рівні, почали вкладати гроші в більш круті інструменти і розвиватись. У хлопців все відбувалося майже так само. Головне, що ми зібралися.
Де беруться ідеї? Й коли саме приходить натхнення вночі чи вдень?
- Буває по різному, в будь-який проміжок доби може прийти ідея,- каже Олексій. - Кожен з нас вкладає щось своє і ми з цих ідей створюємо щось спільне. Тобто кінцевий результат усього гурту це пісня. А вона, здебільшого, береться з життя. Наприклад є пісня «Не треба слів» вона звучить більш оптимістично і навіть місцями весело. Але якщо заглибитись в текст, то пісня про проблему наркоманії. Тобто там є рядки такі «Мене тримає щось біле, що нищить долі, тече замість крові й не пускає на волю». Вони насправді про героїн. Ми вирішили це дещо абстрагувати й не співати тупо в лоб, що героїн тече по венах і це все погано. Тобто це банально і ми робимо щоб це звучало якось більш поетично та модно, цікаво. В кожній нашій пісні є якісь моменти які мають сенс в житті, мабуть окрім пісні «Вася ховайся!». Це така «стебна» пісня. Є такі пацани як «гопніки» і всі на них там гонять, що вони такі погані, тому ми вирішили присвятити пацанам свою пісню, щоб їм веселіше жилося. До речі, пісня «Стану під арочку» це мелодія з однієї народної пісні, якоїсь я не особливо пам’ятаю якої. Але я знаю що чув її дуже давно.
Які плани на майбутнє?
- Зараз ми презентуємо альбом, донесемо наші пісні до людей, - розкриває всі таємниці Олексій. В грудні плануємо зробити так само ще у декількох містах. Потім ми його розмістимо в Інтернеті на шару, людям, яким шкода пару гривень витратити і прийти на презентацію. Ми їм просто подаруємо цей альбом до Нового року. Потім у планах відпочинок з родинами, які нас у всьому дуже підтримують. В нас пацаняча група, але як бачите (показують обручки) ми всі одружені. Залишилося лише Іллюху одружити. Згодом одразу засядемо за запис нових пісень. які увійдуть вже до нового альбому.
Робота в гурті є основним вашим заняттям?
- Ну ми ще заробляємо…. Вночі в парк ходимо!,- розповідають усі разом. - Кожен з нас десь працює. Як це не прикро, в наш час, треба заробляти так щоб дійсно вистачало на все. Тим більше молодим артистам. Ми ж без продюсерів, без великих гонорарів, ну звідки вони одразу візьмуться. Тобто ми це все робимо за свої бабки. Заробляємо не з концертів а роботами і все вкладаємо в розвиток гурту. Нам це по кайфу, сподіваємося що так само буде й іншим людям!
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Найчастіше
Ваші відгуки про послуги у Хмельницькому
