27 серпня. День в історії

Іван Франко народився 1856 року у селі Нагуєвичі Львівської області (тоді – Австро-Угорщина).  Був перекладачем, ученим, політичним і громадським діячем. Мав ступінь доктора філософії і був членом Наукового товариства імені Шевченка. 

Народився майбутній Каменяр у сім’ї заможного селянина-коваля. Є версія, що Франко походив від німецьких колоністів. Навчався у Дрогобичі. Почав писати ще з часів студентства. Тоді втілив свої вміння у у творах «Спомини — із моїх гімназійних часів», які присвятив своїм учителям з гімназії. 

Франко «виріс» на книгах Драгоманова, Куліша і Шевченка. У гімназії входив до складу літературного гуртка. 

Перший твір Івана Франка - вірш «Великдень», який не зберігся.  У період здобуття освіти з пера письменника виходить чимало творів. Це вірші, драми. Перші опубліковані літературні твори Франка — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані у студентському часописі «Друг», членом редакції якого він став з 1875 року. 

Потім була активна громадсько-політична діяльність. Франка навіть звинувачували у підбурюванні населення проти влади, через це він навіть відбував покарання. 

У перший період творчості Франка були політичні поезії, які стали народними гімнами: «Каменярі» (1878), «Вічний революціонер» (1880), «Не пора…» (1880) та ін., повісті Boa constrictor (1881), «Борислав сміється» (1881), «Захар Беркут» (1882), низка літературознавчих, публіцистичних статей.