Після того як фашисти зайняли місто, було збудувано концтабір для військовополонених (територія сучасного мікрорайону Ракове). За час окупації на території табору загинуло 65 тисяч чоловік. На примусові роботи до Німеччини було вивезено тисячі проскурівчан, вбито більше 16 тисяч міських жителів. Але жителі не збиралися коритися німецьким загарбникам, і восени 1941 року в Проскурові починає працювати підпільна організація. Підпільники проводили диверсійні операції на залізниці, розповсюджували листівки із зведеннями Радінформбюро, працювали в підпільній друкарні, займалися збором зброї та підготовкою партизанських кадрів. Активно діяла ця організація два з половиною роки. В 1943 році частина підпільників перемістилася до лісу та створила партизанський загін «Народний месник». В травні цього ж року об'єднання було викрито фашистами, загинули її керівники М.Храновський і П.Семенюк та багато простих підпільників. Але лави поповнили нові бійці із фашистською чумою і організація продовжила діяти під керівництвом Ф.Назарова.
Довгоочікувана свобода прийшла до Проскурова 25 березня 1944 року. Її місцевим жителям подарували бійці з'єднання та частини першого Українського фронту під командуванням маршала Радянського Союзу Г. Жукова. На ознаменування перемоги 24 з’єднанням і частинам, які відзначились у боях за визволення міста, присвоєно звання “Проскурівських”.
Бої за місто Проскурів
Вулиця Проскурівська
Солдати-визволителі Проскурова
Під час бою також використовували військову техніку
Бої за наше місто
Керівництво вітає визволителів Проскурова
Фото надані клубом "Хмельничани"
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.