Хмельницькі міліціонери привезли з війни собаку, якого врятували від голоду

У зону проведення антитерористичної операції у повній бойовій готовності із стрілецькою зброєю, кулемети та гранатами правоохоронці поїхали 30 вересня.  З жахливим мобільним зв’язком, поганими погодними умовами та неприязню деяких місцевих жителів чоловіки справлялися, адже знали, що вдома на них чекають маленькі діти та вірні дружини.

- Я відвозив особовий склад у зону проведення АТО.  Потім повернувся і підтримував з ними зв'язок по телефону. Правда, там є  проблеми з покриттям. Набагато гірше з «Київстаром», з «Лайфом» краще. Але покриття пропадало повністю, коли  були обстріли, - розповідає заступник начальника УМВСУ в Хмельницькій області Роман Гаврилюк.

Міліціонери виконували завдання по звільненню території від терористів, найомних банд.  За словами начальника управління громадської безпеки Сергія Мельника, наші хмельницькі міліціонери відпрацювали на «п’ятірку» та отримали схвальні відгуки від  командування АТО.

- Ми за допомогою волонтерів із Києва надали велику допомогу місцевому населенню. Це близько 20 тон продуктів,  одягу, їжі, ліків, підгузків та  дитячого харчування. Адже ці люди зарплати не отримують вже 6 місяців. Навіть хліба купити не можуть, - каже Сергій Мельник.  

Капітан міліції   Віталій Грицюк розповів про німецьку вівчарку, яку міліціонери привезли у Хмельницький з АТО. Рекс не дуже слухняний собака, але саме він допомагав правоохоронцям воювати на Сході, а вони в свою чергу не дали тварині померти з голоду.       

- Рекс до нас «прибився», бо для собак там особлива «голодуха» , - каже капітан міліції. - Він допомагав нам боротися з сепаратизмом, охороняючи машини та боєприпаси. Ми не знали як його звати, але він відкликнувся на ім’я Рекс. Тепер так його називаємо.  

Зустрічати хмельницьких міліціонерів із квітами  прийшли рідні та близькі.  Попереду у них дві неділі відпочинку. Правоохоронець Юрій каже, що за потреби готовий знову повернутися в АТО, а поки буде насолоджуватися теплом п’ятимісячної  доньки та люблячої дружини.

- Обстановка там напружена, моментами був «груз 200». Страшно, але треба працювати. Однак, нам дає сили і наснаги розуміння того, що нас чекають вдома, - каже міліціонер. - Там багато незрозумілих людей, які примусово або заради своїх якихось інтересів, переходять на сторону терористів.

- Якби не люди і не волонтери, було б дуже скрутно.  Місцеве населення сприймало нас по-різному - одні «за» українську армію, інші проти неї. Проте  гуманітарну допомогу від українців приходили отримувати всі, - розповідає боєць спеціальної роти міліції Дмитро. – Дуже важко переживав розлуку з донечкою.  Телефонного зв’язка як такого не було, «Київстар» там «глушать». Також, на Сході і відсвяткував свій день народження і перше  офіцерське звання. Моя дружина  Наталя передала волонтерами посилку із фотографіями всього нашого сімейного життя.   

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.