Нацгвардійці з Хмельниччини, які голодували в «кільці» бойовиків, але не здали позиції, повернулися додому

Хмельничани зустріли бійців на майдан Незалежності 19 листопада. Сюди прийшли волонтери, чиновники,  дружини та матері молодих вояків. Більшість з бійців служили на вже легендарних 31 та 32 блокпостах на Луганщині. 

В жовтні блокпости Національної гвардії України біля   Смілого, що на Луганщині, зазнав численних обстрілів. Військові, які боронили 32-й блокпост, потрапили в оточення ворога. Прориватися військові самостійно не могли, адже у Смілому розміщена важка техніка бойовиків. Як розповідає гвардієць Анатолій з Хмельницького, їх оточили   донські козаки, чеченці та серби.    

- Вони нам казали, що захищають своє слово, свою землю, на яку ми нібито незаконно прийшли. Але нам  наказу покидати територію ніхто не давав, - каже військовослужбовець -  Спочатку наші неодноразово вели  переговори, але потім вже отримали команду відходити.  Знаю, що 32-ий блокпост був «зданий»  ще 5 вересня, коли там були наші попередники. Вони бачили все: як «сепаки» окопувалися,   як замінували поля і що робили.   

Бойовики обіцяли випустити  українських військових, якби  вони залишили свої позиції. Втім, ніяких   конкретних наказів від командування вони не отримували.

19-річний контрактник із Старокостянтинова Віталій був в облозі майже три неділі. Хлопець каже, що до них ніхто не міг прорватися, мовляв, ні харчів, ні води українські військові не бачили декілька днів.

- Кругом були сепаратисти. Вони нас водили полями, посадками, бо все навколо замінували. Казали, що не хочуть смерті з жодної сторони, але стояли на своєму.  До нас ніхто не міг прорватися, навіть боєприпасів ми не мали. Були дні, що  в нас не було продуктів, речей й навіть води…Переговори тягнулися днями. Їх вели наші хлопці –військові. Сепаратисти давали «коридор», аби ми покинули позицію, але в нас не було права вийти без наказу. Всього нас було 112 чоловік, з нашої області – 10.

Протягом місяця під кулями, відбиваючи атаку ворога,  на Луганщині був і 27-річний Юрій. Чоловік служив на 31-ому блокпості. За його словами, допомогу від волонтерів українські бійці отримували щодня.

- Допомога була щоденна. Від різних волонтерів отримували продукти, цигарки та одяг, який більше був потрібен резервістам, що служили разом з нами.   З нашої частини, на щастя,  втрат не було. Серед місцевого населення були люди, які допомагали нам. Але в основному вони  мають своє «поняття» про ситуацію в країні. регулярні війська, в нас доступ був. цигарки була проблема, бо там не було можливості купити.  А привозили самі дешеві. 10 пачок на 30 чоловік.

Просто неба під дощем українські бійці відзначили свій приїзд додому.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.