Що робити хмельничанам, які купили у супермаркеті прострочений товар

Майже кожна вітрина супермаркету рясніє акціями та знижками. І, зазвичай, кожен другий покупець у своїй корзинці несе до каси саме акційний товар. Бо дешевше! Журналісти «ВСІМ» вирішили подивитись, на які товари переважно ставлять знижки та чи є у супермаркетах прострочені продукти харчування.

У супермаркетах прострочки не знайшли

Для цього ми перевірили чотири магазини міста. Спершу завітали у найбільш відвідуване «Сільпо». Пошуки несвіжих товарів розпочали із молочного відділу. «Проінспектувавши» молоко, кефір, сметану та сирки, виявили, що вчорашніх продуктів немає. Натомість побачили чимало пляшок зі знижкою у 25, 30 чи навіть 50 %. Термін споживання такого «зниженого» молока та кефіру закінчується завтра-післязавтра.

У супермаркеті «Таврія В» помітили ще більш цікавий факт. На окремих розфасованих магазином товарах не вказано терміну реалізації та кінцевої дати споживання. Вирішили запитати у працівника відділу, доки можна їсти обраний нами мармелад. Однак продавець вичерпної відповіді нам не дав, мотивуючи тим, що не може знайти коробки з-під мармеладу. Подібну картину помітили і на упакованих тістечках.

Супермаркет «Фуршет» теж не тримає на своїх полицях зіпсованих продуктів. Проте тут можна знайти чимало товарів зі знижкою. Є товари, термін придатності, яких закінчується через 2-3 дні. Але не швидше.

Після «ревізорних» перипетій супермаркет «Вопак» здивував найбільше. Ми переглянули молочні, рибні, м’ясні, хлібобулочні продукти та, навіть, крупи. Протермінованих продуктів не знайшли. Усюди вказані терміни реалізації, дата виготовлення та кінцевий строк споживання. З усіх продуктів єдиний стаканчик йогурту можна було споживати ще 2 дні.

Богдан Ткачук, адвокат адвокатської контори «Місяць та Партнери»:
- Супермаркети мають право виставляти акційні продукти. Це маркетинг. Якщо ж акція виставлена на товари, в яких закінчується строк придатності, то це можна розцінювати як введення покупця в оману. Згідно статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець або виробник повинен надати вам повну інформацію про товар. В тому числі дату виготовлення та строк придатності. Якщо ж якийсь товар все ж залежався на поличці, то за це передбачено відповідальність за статтею 156 Кодексу України «Про правопорушення у сфері захисту прав споживачів» у розмірі 170 гривень штрафу. Хоча для великої торгівельної компанії це мізерна сума.

Чек викидати не можна

Та що ж робити споживачеві, який все ж придбав прострочений продукт? Насамперед,в жодному разі не викидати чек. Адже лише за допомогою нього можна довести, що товар придбаний саме в цьому магазині. Якщо продукти, куплені в супермаркеті, зіпсовані або в них знайшлися сторонні добавки, потрібно віднести покупки назад в магазин. Поважаючі себе торгові мережі зазвичай не хочуть розголосу і йдуть назустріч: обмінюють товар або повертають гроші. Та коли в магазині провину не визнають, потрібно зажадати книгу скарг і детально описати ситуацію, не забувши вказати своє ім’я та телефон. Експерти радять запастися свідками, які могли б підтвердити наявність зіпсованого товару на полицях.

Письмові заяви приймають у Держспоживінспекції. Вони можуть оштрафувати магазин у десятикратному розмірі від вартості товару. Але можна заявити на магазин-порушник і до суду.

Тетяна Левкун, головний спеціаліст Управління захисту споживачів Головного управління держпродспоживслужби у Хмельницькій області:

- Коли працівник магазину фасує товар, то обов’язково повинен перенести всю інформацію з етикетки на упаковці на бірки розфасованих порцій. Якщо працівники супермаркету не зазначили повну інформацію про товар (дату виготовлення, термін реалізації та кінцеву дату спожиття), то органи держпродспоживслужби мають право накласти штраф на керівника магазину згідно статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів». Якщо людина придбала прострочений товар, то вона має звернутись до керівництва магазину із письмовою заявою у двох екземплярах. Один залишає магазину, і інший, обов’язково із датою та підписом керівника, - собі. Керівництво магазину зобов’язане дати відповідь на заяву протягом місячного терміну. Якщо час пройшов, а відшкодування немає, тоді споживач може прийти із своїм екземпляром заяви до держпродспоживслужби. Дирекцію магазину можуть притягти до адміністративної відповідальності та накласти штраф у розмірі від 17 до 55 гривень за статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів». Якщо ж прострочений продукт виявився не єдиним, тоді на керівництво магазину накладають штраф у розмірі 200 % від залишку наявного простроченого товару та вилучають цей товар.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.