Волонтерський рух "Твори Добро" у Меджибізькому будинку - інтернаті.

Олександра Малютіна:
Вчора, 3.07.15, зібралася компанія нашого волонтерського руху "Твори Добро" і відбулася поїздка в Меджибізький будинок-інтернат. На цей раз нас було значно менше, але з нами був голова Хмельницького обласного товариства Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», Савчук Анатолій Миколайович, і ми поїхали без попередження.
Ну я вже можу трохи більше написати про цю поїздку, ніж минулого разу, оскільки вже знала куди і до кого я їду. Але ... все одно було важко. Минулого разу ми приїхали і нас не особливо раді були бачити. Ми не застали директора, вірніше він не з'явився, ну і персонал не особливо був прихильний. Звичайно ж, хто нам були дуже раді, це дітки. У попередньому візиті ми побачили байдуже ставлення до нас, волонтерів, які просто приїхали допомогти (звичайно не настільки, наскільки б хотілося, але все ж ...), а ще більш нам не сподобалося ставлення до дітей.
Вчора ж наша думка помінялося в кращу сторону. По приїзду нас з шаленою радістю зустріли дітки, ну і вже більш приємний та привітний персонал. На місці був директор Кирилюк Сергій Васильович. Ми поспілкувалися трохи з ним, з дітьми. Було дуже весело. Ми дружно влаштували дискотеку)) Кожен ділився з нами своїми успіхами, якимись новими досягненнями або просто щось розповідали, показували. Деякі хлопці просили мене їх пофотографувати, позували мені)).
Трохи повеселилися і пішли всередину. Ті ж обділені долею дітки ... та ж біль, який розривав душу і в голові лише одне питання: «За що їм таке?» ... Тут без коментарів ...
Вчора нам вже більш детально розповіли про життя інтернату. Ми познайомилися з прекрасною дівчиною Танею, яка працює реабілітологом. Як вона ставитися до цих дітей ... до кожного як до рідного і відразу було видно як вони її люблять.
Загалом, ця поїздка нас приємно здивувала! Та не вгамовується душевний біль, що доля так неприхильна до цих діток, але кожен з нас здатен і повинен віддавати цим дітям частинку своєї любові, уваги і, безумовно, матеріально підтримувати такі заклади соціального захисту.
Цього разу ми вже більш детально дізналися що діткам потрібно.
Отже, дорогі друзі, УВАГА !!!
Список необхідних речей і приладдя:
-памперси (серій Kids, Junior, 1 Small, обхват талії 55-80 см, вага приблизно від 15 кг);
-одяг без гудзиків і застібок: маєчки, трусики для більш старших діток, кофтинки, костюмчики, колготочкі і т.д .;
-контейнери для іграшок в дитячі кімнати (матеріал тканинний, сітка або тонка плащівка);
-пляшечки на 200-250-300 мл (Не скло!);
-соски на пляшечки (стандартні за розмірами, бажано каучукові для більш густий їжі);
-спеціальні дитячі ножички із запобіжниками;
-дитячі крему;
-дитячі присипки.
Також:
- цукерки;
- фрукти;
- соки;
- м'ясні та ковбасні вироби;
- вітається фінансова допомога (якщо є можливість).
І ще! У коридор потрібна коврова доріжка 20 х 1,5 м.
Хто зацікавився і хоче допомогти, пишіть. Можливо у вас є запитання чи пропозиції з приводу наступного візити до тепер вже наших маленьких друзів, ПИШІТЬ !!! Також прошу репости!
Спасибі всім, хто допомагав фінансово і матеріально і всім, хто підключався до збору необхідних речей і грошей, всім, хто брав участь у підготовці та проведенні акції до Дня Захисту дітей і, звичайно, спасибі велике всім, хто брав участь у поїздці:
- Max Muzhichuk
- Inna Sova
- Маріне Погосян;
- Alyonushka Bereza
- Dmytro Vasylyk
- Anatoliy Savchuk
Ну і чудесним волонтерам, Viktoria Dechenko, Anastasia Ginger і їх друзям!
- Магазину "Mozzarella" за море солодощів!
Водію та спонсору - Ізбінскому Івану!
Окреме спасибі Alina Kuhai, яка займалася багатьма організаційними питаннями до поїздки, але, на превеликий жаль, поїхати їй з нами не вийшло.
Хлопці, Ви прекрасні, оскільки ви є людьми з «великими серцями»!
«Ми не можемо змінити весь світ, але ми можемо зробити його трошки краще!»
Нижче надаю вашій увазі короткий фотозвіт.
Повний фотозвіт в альбомі групи "Поїздка в Меджибізький будинок-інтернат.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.