Хмельницький: «Плоскирів чи Проскурів?»

Як називався Хмельницький – Проскурів чи Плоскирів? Більшість з впевненістю відповість «Проскурів», а про «Плоскирів» навіть і не чули.

Але насправді це обидві правильні назви міста, які просто існували з різницею у часі.

Спершу були Плоскирівці

Перша згадка про нашу землю датована XV століттям. Це період постійних воєн та суперечок між великими країнами за земельні володіння, які не оминули і наше Поділля, що стало ареною протистояння між литовськими князями і польським королівством.  Владислав ІІ Ягайло, на користь якого і закінчилося протистояння, в 1431 році надає вірній шляхті привілеї на подільські володіння, в тому числі на невеличке поселення під назвою Плоскирівці. Це підтверджено записом від 10 лютого 1431: «Владислав король Польщі записує суму 100 гривень монетами польської лічби шляхетному Янові Чанстуловському на селах Голисин та Плоскирівці, що на річці Бог у Летичівсьому повіті Подільської землі. Цей Ян та його законні нащадки мають тримати їх, і цей же Ян має особисто проживати у Подільській землі і захищати її особисто і з власними людьми. Надано у Сопоті, у другий день після свята Святої Аполонії 1431 року» За часів Владислава ІІІ (1434 – 1444 р.р.) в документах польської канцелярії Плоскирівці виступають під новою назвою Плоскирів, яка вживається фактично до початку ХІХ століття.

Відео дня

Документ польської канцелярії від 1431 року

Плоскирівське староство

Паралельно з історичними відомостями про назву міста виникає основне питання – від якого слова чи поняття вона походить? Справа в тому, що Плоскирів або Плоскирівці виникає серед грузьких заплав у місця впадіння річки Плоскої до Південного Бугу (тоді річка мала назву Бог). Ще на початку ХХ століття річка Плоска при впадінні в Буг мала «безіменний» рукав, завдяки якому утворювався природній острів. Ймовірно той рукав у ХV – XVI століттях мав назву Рів, а поселення, що заснували на острові між Плоскою та Ровом, стало іменуватися Плоскирів (Плоскирівці).

В період з XV століття по кінець XVIII століття змін у назві міста не відбулося і Плоскирів, перебуваючи під польською владою, лише отримує статус містечка і починає виконувати функції плоскирівського староства. В цей час розвиваються торгівля й ремесла, проводяться перші ярмарки, проте за чисельністю населення місто залишається невеличким, лише 2-3 тисячі жителів, а іноді, під час нападів загарбників, взагалі було спустошене.

Проскурів – повітовий центр

Вже з кінця XVIII століття, коли наша територія перейшла під володіння Російської імперії і 5 липня 1795 року було утворено Подільську губернію, змінюється і назва міста, що стає повітовим центром, Плоскирів на Проскурів, яка була співзвучна із словом «проскура» – так українці іменують хлібець, котрий вживається у християнських обрядах. Якоїсь особливої постанови на перейменування міста не знайдено, і нам тепер залишається лише гадати, що ж спонукало до введення нової назви – помилка у записах чи дійсно це зробили свідомо.

Герб Проскурова. Документ від 22 січня 1796 року

Хоч Проскурів і стає повітовим центром, але ще довгий час залишаться невеличким за чисельністю населення містечком. Навіть на одному із найдавніших відомих планів міста, складеному у 1801 році повітовим землеміром Дятловим, нараховує лише 487 невеличких будинків, які хаотично розташовані, і серед них лише один кам’яний. До речі, це в майбутньому призвело до трагедії – наше місто у 1822 році згорає до тла. Відбудова відбувається за новим планом 1824 року. І лише після прокладання у 1870 році залізниці

Проскурів починає інтенсивно розвиватися. Цікавим для нас є тогочасна згадка російського письменника Олександра Купріна у повісті «Поєдинок» про роль тогочасного вокзалу у житті проскурівчан: «…вокзал служил единственным местом, куда обыватели ездили частенько покутить, встряхнуьтся  и даже поиграть в карты. Ездили туда дамы к приходу пассажирских поездов, что служило маленьким разнообразием в глубокой скуке провинциальной жизни…». І вже у 1909 році тут вже проживало 36 тисяч людей.

Назва на честь гетьмана

Назва Проскурів існувала аж до того часу, коли місто стало центром області 15 березня 1941 року, а 16 січня 1954 було офіційно перейменоване на Хмельницький на честь Богдана Хмельницького. Тут виникає запитання, чи був сам Богдан Хмельницький у тому місті, яке назване пізніше на його честь? Як би нам того не хотілося, але Богдан Хмельницький жодного разу не ходив по вулицях міста. Проте під час війни 1648-1657 років йому доводилось бувати неподалік від обласного центру. До прикладу, він навідувався у Старокостянтинів, Чорний Острів, Пиляву і Меджибіж. Чому ж гетьман оминув своєю увагою Плоскирів? Тому що, на відміну від перерахованих вище населених пунктів, Плоскирів у той період не мав ані особливого адміністративно-економічного, ані військово-стратегічного значення і Богдану Хмельницькому не потребувалось спрямовувати головну армію на його завоювання. Оборону Проскурова козаки змогли подолати силами середнього загону.

Вадим ГЛЕМБОЦЬКИЙ

Від редакції: Шановні читачі! Ми продовжуємо нову рубрику – «Ретро» – у якій розповідаємо про історію нашого міста. Якщо вам цікава історія Хмельницького, ви знаєте щось особливе про місто чи його мешканців – пишіть на [email protected] (з приміткою в темі «Для рубрики «Ретро»). Цікавимося Хмельницьким разом!

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.