Проскурівський аеродром – колиска радянської авіації

Літак LVG-SV рейсу Проскурів-Будапешт

Зараз про це нагадує лише назва вулиці – Пілотська, яка пролягає вздовж колишнього аеродрому.

Як не дивно, провінційний Проскурів з непрохідною багнюкою на всю ширину вулиць, став на початку ХХ століття важливим транспортним вузлом.

Від Проскурову до Будапешту

Нещодавно російська авіація відсвяткувала 95 років міжнародних перевезень. Першою країною, з якою Радянська Росія встановила повітряне сполучення, стала Угорщина. 23 березня 1919 року угорські комуністи проголосили створення Угорської Радянської Республіки. Вона, до речі, проіснувала 133 дні. Щоб підтримати «братів-однодумців» у боротьбі проти світового імперіалізму, Володимир Ленін запропонував негайно налагодити між країнами повітряний зв'язок.

9 квітня пілот Ходорович здійснив перший в історії радянської держави міжнародний авіапереліт по маршруту Проскурів-Будапешт. Політ проходив у бойових умовах – літак був не простий – німецької моделі «LVG C.V.», фронтовий розвідник. І через вісім годин досвідчений льотчик приземлився на маленькому аеродромі біля Будапешта. Швидкий поштовий зв'язок між двома Радянськими Республіками було встановлено. Поштові, вантажні та пасажирські рейси по маршруту Проскурів-Будапешт відбувалися протягом місяця, аж поки не змінилася влада на українських територіях.

Літак LVG-SV рейсу Проскурів-Будапешт

Цікава історія відбулася з геройським пілотом – Ходоровичем.

Авторитетний льотчик, інструктор Київської авіаційної школи, маючий на той час великий багаж льотних годин на літаках різних типів, в серпні 1919 року, коли велися запеклі бої військ УНР з більшовиками та білогвардійцями за Київ, перелетів на літаку разом з дружиною з української столиці до штабу генерала Денікіна.

Удвічі швидше за потяги

На рік раніше, в березні 1918 року, відбувся перший поштовий рейс не тільки української авіації, а й світової. Лінія авіапошти проходила з Відня до Києва через Краків, Львів та Проскурів.

Для прискорення переговорів між Австро-Угорщиною та Українською Народною Республікою австрійська еліта налагодила рейс, за допомогою якого пошта у Київ доставлялась у рекордно короткі терміни – 13 годин (замість двох діб залізницею!).

20 березня у перший перевірочний рейс злетів літак «Бранденбург» з двома пілотами на борту.

Ось, як це починалося. На віденському аеродромі стояв почесний караул, грав полковий оркестр, майоріли прапори держав-учасниць авіалінії. З промовами виступили військові інженери, льотчики і сам австро-угорський військовий міністр.

«Нехай перша ластівка – політ у Київ – стане вагомим внеском у справі зміцнення дружніх відносин між наймолодшою державою в Європі – Україною та старовинною монархією Габсбургів», - сказав тоді пан міністр.

За допомогою австрійського "Брандербургу" пошта у Київ доставлялась у рекордно короткі терміни – 13 годин

Вилетівши о 9 ранку з Відня, «Бранденбург» за три години приземлився у Кракові. Далі, після дозаправки, була тривала, з нічлігом, зупинка у Львові. Ранком наступного дня «Бранденбург» вже гуркотів у Проскурові. В Проскурові останній технічний огляд і  дозаправка. Ще три години – і Київ. Перший технічний рейс тривав загалом аж добу, проте це все одно удвічі швидше за потяги.

Кореспонденція та пошта кур’єрами вручалися адресатам вже за кілька годин після приземлення. Лінія працювала інтенсивно та регулярно. Перевезення здійснювались декількома літаками.

«Мандрівники надягали важкі захисні комбінезони»

Цікаво знати, що перша в світі марка повітряної пошти, гашена печаткою, була надрукована 31 березня у Відні на честь відкриття авіалінії Відень-Краків-Львів-Проскурів-Київ. Саме з тих пір у світі започаткувалась традиція до ювілейних дат випускати марки та конверти.

Звичайно і раніше в світі виконували поштові рейси (перший в 1911 році). Але це все скоріше одиничні випадки демонстраційного або рекламного характеру, розраховані на короткі відстані

А ось вдалий австрійсько-український проект, який одразу зацікавив новими зручностями і цивільне населення, з перших тижнів йшов на розширення маршруту. В квітні 1918 року міжнародна авіалінія виглядала так:

Відень (Австро-Угорщина) - Оломоуц (Чехія) – Краків (Польща) – Львів (Австро-Угорщина) – Проскурів (Україна) – Київ (Україна) або Одеса (Україна).

Літаки вилітали з Відня о 4.30 ранку, а в 17.30 сідали в кінцевому пункті.

На проскурівському аеродромі літак заправляли пальним та довантажували поштою, причому пілоти навіть не вимикали моторів. Все робилося оперативно за півгодини.

Іноді «поштовики» перевозили й комерційних пасажирів. Для цього мандрівникам приходилось надягати на себе важкі спеціальні захисні комбінезони, вони виглядали смішно, бо без сторонньої, наземної, допомоги не могли ані залізти на літак, ані злізти з нього.

Восени 1918 року могутня австро-угорська імперія розвалилася, її війська покинули територію України і поштові перельоти, проіснувавши більш, ніж півроку, припинилися. Останній рейс «Бранденбург» здійснив 5 листопада, не долетівши до Києва. Його перепинили в Львові поляки.

До цього моменту в Європі вже існувало декілька повітряних поштових маршрутів.

Дуель в небі над Збручем

Перша світова війна дала поштовх у розвитку як озброєння, так і авіації. Спочатку пілоти відправлялись на завдання з карабінами та пістолетами. В 1915 році літаки оснастили кулеметами. В той час запеклі бої, в тому числі й повітряні, велись на Південно-Західному фронті, який більшою частиною проходив по території Поділля.

24 червня 1915 року російський льотчик прапорщик Іванов та спостерігач поручик Алєксєєв атакували в небі над Волочиськом австрійський «Альбатрос». Це був перший повітряний бій в історії. Він проходив за справжніми лицарськими правилами. Учасники дуелі кілька разів сходились на відстані 50-100 метрів, а в перерві між перестрілками обмінювались привітаннями. Австрійці опинились в безнадійному становищі, коли спостерігач «Альбатроса» по необережності випустив карабін з рук. Під час наступної атаки австрійського пілота було вбито, а літак загорівся. Спостерігач-невдаха намагався взяти управління літаком на себе, проте не впорався і з цим – «Альбатрос» упав на землю та вибухнув.

За кілька днів російські льотчики скинули на австрійський аеродром фотографії та листівку, в якій писалось:

«Поховання відбулось з усіма військовими почестями. На могилі встановлено два майже нових пропелера «Інтеграл» та напис на російській мові: «Австрійським пілотам, що героїчно загинули у повітряному бою 24 червня 1915 року», а також вінок із штучних квітів з білою стрічкою зі словами: «В захваті від вашої хоробрості».

Олександр ГРАБОВСЬКИЙ, 097-502-09-73

Також у рубриці читайте:

Від радянського Проскурова до патріотичного Хмельницького

Сто років тому у Проскурові тротуар замінювали дошки, а візник був лише один

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.