Сергій Завалко

«Щось не так»   Тут щось не так, і ми у цьому винні, Бо не змогли пробачити дрібниць. Любов, можливо, ще жива і нині, Але вона втекла з наших скарбниць.   Тут щось не так, і вірші не веселі, Мабуть, їх автор щось переживав. Без тебе вже пуста його оселя, І світ ніби думки пережував.   Тут...

«Болиш»   Ти так болиш десь глибоко в душі, А я вже думав, що цей біль минає. Твої слова летіли як ножі, Та в цьому, мабуть, і моя вина є.   Я не писав про тебе ні рядка, І точно не шукав нових відносин. Самотність, знаєш, не така їдка, Коли її до себе не відносим.   Це дивно, та не снишся...

Все зміниться. Не падай духом, друже, Молися й вір – це дасть свої плоди. Я й сам у собі впевнений не дуже, І без віршів – як риба без води.   Все зміниться, надіюся, на краще, Роки підуть, залишаться думки. І от тоді ти зрозумієш нащо Не відпускав коханої руки.   Все зміниться, хай років через...

«Нехай»   Нехай вірші – це все, що в мене є, Нехай я буду з-поміж вас біднішим. Та щастя починається моє Лиш до блокнота олівця піднісши.   Нехай мене забудуть читачі, Хоча, вони не знають мене й досі. Я знов і знов писатиму вночі Про літо, зиму, весну й навіть осінь.   Нехай у будь-яку...

«Прикинься»   Прикинься, ніби любиш до цих пір, А я прикинусь, що тобі повірив. Любов твоя солодка як пломбір, Але до неї вже нема довіри.   Прикинься, що не знаєш звідкіля З’явився біль, якого не минути. На наші душі падає гілля, А нам його уже не відтягнути.   Прикинься, що не бачила...

Вірю   Я вірю, що настануть ті часи, Коли ти припадеш в мої обійми, Закінчаться всі непотрібні війни, І збудеться все те, про що просив.   Я вірю, щастя нас не омине, І кожен берегтиме те, що має, А років через сорок хтось згадає Мої вірші, а може і мене.   Я вірю, що любов живе в серцях, Навіть...

«Роки ідуть»   Роки ідуть, і час пливе невпинно, Добро частіше бореться зі злом. А я дивлюся в дзеркало невинно, Й не розумію, хто це там за склом.   Роки ідуть, міняються турботи, Старим завжди на зміну йдуть нові. Я залишаю музу без роботи, Бо й так без неї півжиття провів.   Роки ідуть,...

Ти ніколи не зникнеш з думок, Час ці рани давно не лікує. Я повісив на серце замок, Ще не раз так зроблю на віку я.   Ці кімнати без тебе пусті, Я назавжди у їхнім полоні. Мої вірші, як завжди, прості, Твої очі, як завжди, холодні.   Я для тебе забута деталь, Ти для мене – картина да Вінчі. Тебе...

«Втікач»   Я дивився як падає сніг, Чомусь сльози котились по віях. Вже не раз бував збитим я з ніг, І не раз вітер в спину повіяв.   Я тікав від проблем, від думок, І ви знаєте, втік я красиво. Так чому тоді в горлі комок? Чому доля все пише курсивом?   Я тікав під холодним дощем, І...

«Книга»   Чому я знов не говіркий? Чому душа все плаче й плаче? Я вирвав з книги сторінки, Яких раніше і не бачив.   Я був холодний до жалю, Не визнавав свої невдачі, Я Бога лиш про те молю, Щоб Він гріхи мені пробачив.   Назад немає вороття, Минуле – як бурхлива повінь, Хтось пише...