Оновлений судовий збір: спірні положення нового Закону

1 вересня набули чинності зміни до закону «Про судовий збір». Одна з основних цілей нововведень — необхідність збільшення надходжень до державного бюджету, що знайшло своє відображення в підвищенні відповідних ставок. В умовах введення новацій необхідно зупинитися на окремих спірних і потенційно проблемних положеннях закону, які підлягають удосконаленню.

Відсоток оскарження

Однією з новел закону є збільшення ставок судового збору за подання процесуальних документів про перегляд судових рішень. Крім того, ці ставки були уніфіковані в цивільному, адміністративному і господарському процесах. За подання апеляційної скарги на рішення суду або заяви про перегляд судового рішення за обставинами, що знову відкрилися, згідно з новою редакцією ч.2 ст.4 закону, потрібно заплатити 110% ставки, яка підлягала сплаті при подачі позовної заяви. За подання касаційної скарги на рішення суду — 120%, а за подання заяви про перегляд рішення Верховним Судом — 130% ставки.

В той же час нова редакція не обмежує ставку збору розміром оспорюваної суми при оскарженні рішення суду, позовна заява по якому мала майновий характер. Так, наприклад, пп.4 п.2 ч.2 ст.4 колишньої редакції передбачав, що збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в господарському процесі складає «50% ставки, яка підлягає оплаті при подачі позовної заяви, а у разі подачі позовної заяви майнового характеру — 50% ставки, обчислюваної виходячи з оспорюваної суми». Ці положення правильно тлумачив Вищий господарський суд в ухвалі Пленуму «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 №7. У п.2.15 ухвали справедливо відмічено, що оспорюваною є та сума, зі стягненням якої не згодна особа, яка подає скаргу. Ця сума може співпадати з ціною позову (якщо рішення оскаржується в повному обсязі) або не співпадати (якщо рішення оскаржується в певній частині майнових вимог). Наприклад, на вимогу про стягнення 1 млн грн. ухвалено рішення про стягнення 700000 грн., а при поданні апеляційної або касаційної скарги позивачем для нього оспорювана сума складатиме 300000 грн., тоді як для відповідача — 700000 грн.

Здається, що положення нової редакції ч.2 ст.4 закону, в яких відсутні правила про необхідність обліку оспорюваної суми, є несправедливими і непропорційними. Це певним чином обмежує осіб, які беруть участь у справі, в праві на оскарження. Тепер, оскаржуючи навіть, наприклад, рішення про стягнення 50000 грн. за мільйонним позовом, відповідач вимушений буде заплатити збір, спираючись на ціну первинного позову, а не розмір суми, з якою відповідач не згоден.

Законодавцеві доцільно було б внести зміни до ч.2 ст.4 закону і забезпечити розрахунок ставки збору при оскарженні рішення суду з урахуванням оспорюваної суми.

Забули погодити

Окремі положення закону в новій редакції не узгоджуються з положеннями процесуальних кодексів.

Так, наприклад, в пп.7 п.2 ч.2 ст.4 закону передбачена сплата збору за подання заяви про приєднання до апеляційної або касаційної скарги на визначення суду в господарському процесі. Проте ні норми Господарського процесуального кодексу, ні норми закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом» не передбачають наявність в учасників процесу права на подання заяви про приєднання до апеляційної або касаційної скарги, що робить вказану норму «мертвої».

Так само «мертвим» є положення пп.6 п.3 ч.2 ст.4 закону, яке передбачає сплату збору в розмірі 0,3 мінімальної заробітної плати за подання заяви до адміністративного суду про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду. Можливість подачі подібних заяв в Кодексі про адміністративне судочинство не передбачена. Виходячи із змісту стст.254—260 КАС виконавчий лист в адміністративному процесі може бути виданий тільки на виконання рішення національного суду.

Крім того, деякі положення оновленого закону не є достатньо конкретизованими, що може викликати проблеми при тлумаченні.

Так, наприклад, пп.4 і 5 п.2 ч.2 ст.4 закону передбачена сплата судового збору за подання «апеляційних скарг у справі про банкрутство» і «касаційних скарг у справі про банкрутство»: 110 і 120% ставки, яка повинна бути сплачена при подачі заяви про порушення справи про банкрутство, — 10 мінімальних зарплат. При цьому конкретні судові акти не вказані. Але в справах про банкрутство приймаються тільки визначення і ухвала про визнання боржника банкротом і відкриття ліквідаційної процедури. В той же час пп.7 п.2 ч.2 ст.4 закону передбачена окрема ставка за подання апеляційної і касаційної скарг на визначення суду в господарському процесі — 1 мінімальна зарплата. Виникає питання: при оскарженні визначення в справі про банкрутство необхідно використовувати ставки, вказані в пп.4—5 або ж пп.7 п.2 ч.2 ст.4 закону?

Здається, що тлумачення співвідношення вказаних пунктів закону повинне грунтуватися на традиційному прийомі логічного тлумачення, який полягає у встановленні пріоритету спеціальної норми над загальною. Підпункт 7 п.2 ч.2 ст.4 закону містить спеціальну норму, яка регулює відносини, пов’язані зі сплатою збору за оскарження в апеляційному або касаційному порядку конкретних актів — визначень суду. Тоді як пп.4 і 5 містять загальну норму, яка встановлює ставку збору за оскарження будь-яких судових актів у справі про банкрутство. Відповідно при оскарженні визначень у справі про банкрутство повинна застосовуватися спеціальна норма (пп.7 п.2 ч.2 ст.4 закону). Загальна норма (пп.4 і 5 п.2 ч.2 ст.4 закону) може бути застосована тільки у разі оскарження ухвали про визнання боржника банкротом і відкриття ліквідаційної процедури.

Норми пішли врозріз

Деякі положення документа прямо суперечать одне одному. Зокрема, п.3 ч.2 ст.3 закону встановлено, що збір не сплачується за подання заяви про зміну або встановлення способу, порядку і терміну виконання судового рішення.

З іншого боку, пп.6 п.3 ч.2 ст.4 закону передбачена ставка збору у розмірі 30% від мінімальної заробітної плати за подання в адміністративному процесі заяви про зміну або встановлення способу, порядку і терміну виконання судового рішення. Виникає питання: яке з вищезгаданих положень потрібно застосовувати при подачі відповідної заяви?

Відзначимо, що п.3 ч.2 ст.3 закону присутній ще в першій редакції закону від 8.07.2011, тоді як пп.6 п.3 ч.2 ст.4 з’явився тільки в редакції закону від 1.09.2015. У зв’язку з цим для співвідношення вказаних положень необхідно застосовувати правило «Lex posterior derogat priori» — «подальший закон відміняє дія попереднього закону».

При вирішенні питання про необхідність сплати збору за подання в адміністративному процесі заяви про зміну або встановлення способу, порядку і терміну виконання судового рішення застосуванню підлягає пп.6 п.3 ч.2 ст.4 закону, так як він був прийнятий пізніше за п.3 ч.2 ст.3 закону.

Таким чином, положення закону про судовий збір у новій редакції не є здійснимими, у зв’язку з чим деякі з них вимагають змін, до внесення яких при виникненні суперечностей між окремими нормами слід користуватися загальновизнаними правилами тлумачення.

1 вересня набули чинності зміни до закону «Про судовий збір». Одна з основних цілей нововведень — необхідність збільшення...

Прожитковий мінімум, по-суті, є правом людини на ті гарантії, які передбачені Конституцією: достатній життєвий рівень, харчування,...

Новини за сьогодні
Новини Хмельницького за сьогодні
11:01 Погрожував і вимагав пенсію. У Волочиську онук кривдив бабусю 10:15 Куди вступити після 9 та 11 класу: огляд навчальних закладів Хмельницького 10:02 Звільнено працівницю ТЦК, яка зі стоматологом організувала корупційну схему на Хмельниччині 09:02 У Кам’янці-Подільському відкрили меморіальну дошку саперу Івану Остапову photo_camera Від читача 15:03 Хмельницькі кардіологи провели майстер-клас у м.Нетішин 21:21 У Хмельницькому призупинять опалювальний сезон 20:24 Зґвалтування 6-річної дитини та 76-річної жінки: сексуальні злочини на Хмельниччині 19:02 Через війну не вистачає водіїв: яка ситуація в громадському транспорті Хмельницького photo_camera 18:27 Чергова сесія Хмельницької обласної ради: які рішення приймали photo_camera 16:01 У Хмельницькому районі підприємець незаконно зрубав дерев на пів мільйона 15:08 У Хмельницькому районі зіткнулись два «Renault». Є постраждалий 14:58 Вибух гранати в квартирі на Хмельниччині: в реанімації підліток 13:42 10 тисяч доларів за непридатність до служби: схема від представниці ТЦК і стоматолога photo_camera 13:17 30 березня в Хмельницькому відкриють мотосезон 12:11 Прокат електросамокатів у Хмельницькому: які ціни та що з зонами для паркування (ІНФОГРАФІКА)
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up