З Привокзальної площі хотіли прибрати кіоски. Хмельницькі базарники відстояли майно
На Привокзальній площі повним ходом йдуть ремонтні роботи. Будівельники облаштовують проїзну частину, на площі перекопані газони, прокладають комунікації. У центрі майданчику три кіоски, які потрібно перенести, аби на їх місці проводити реконструкцію. Під перенесення першочергово підпадають і кіоски, які стоять біля вулиці Шевченка – на їхньому місці зроблять кишеню для заїзду транспорту.
- Це не ринок. Це Привокзальна площа, де людям дозволили використати місце під торгівлю, - каже начальник управління ЖКГ у місті Хмельницькому Віктор Чапайда. – Є рішення міської ради ще від червня 2013 року, згідно якого мала розпочатися реконструкція. Міська влада не ліквідовує цей базар, вона його переносить. В людей не відбирають шматок хліба. Починаючи з травня 2013 року всім підприємцям було надіслано попередження. Вже пройшов рік. Кожному було запропоновано до семи місць, де можна було обрати собі місце торгівлі. Через дорогу є стоянка, яку можна використати під торгівлю. Жоден з підприємців не звернувся і не обрав місце.
Зупинка робіт, говорить Віктор Чапайда, приведе до збою у графіку і проблем з виплатою ремонтникам.
- У будь-якому разі це буде зроблено. Для чого ця конфліктна ситуація? Є певні депутати, які підбурюють цих підприємців. На минулому тижні я особисто спілкувався з підприємцями, ми ходили дивитися на місце, люди готові були переїхати, але їм почали розказувати, що тут нібито хтось хоче зробити торговий центр. І от тому виникла така ситуація.
Кінцевий строк реконструкції вказати комунальник не зміг – каже, що все залежить від того, як вирішиться ситуація з людьми.
У підприємців своя правда. Переходити з «хлібної» площі не хочуть – мовляв, за двадцять років мають свою клієнтуру, а нові місця не прохідні і заробити там не вдасться.
- Буде людина спішити на поїзд, то хіба побіжить через дорогу за помідорами? – обурюється продавчиня Олена. – А ще й до того – там стоянка, у кожного є своє місце – то чи хочуть ті люди нас там бачити?
Надія Кнець, голова профспілки захисту підприємництва, депутат міської ради, переконує – про те, що базарчик приберуть, підприємці знали. Шукали варіанти ще з 2007 року – готові перейти у павільйон, на який планують скинутися, намагалися винести питання на сесію. Один з ескізів навіть принесли з собою. Однак, за планом реконструкції, місця торговому центру на площі немає.
- До нашої громадської організації рік тому звернулися підприємці з проханням допомогти їм відстояти інтерес. Ми провели збори місцевої ініціативи, зібрали понад тисячу підписів покупців і мешканців, і знайшли узгоджене рішення – підприємці візьмуть участь у реконструкції, вкладуть свої кошти, оновлять свої торгові місця, щоб вони дійсно не виглядали «шанхаєм», а прикрашали центр міста. На комісії ЖКГ місцеву ініціативу не підтримали. Та сесія це питання ще не розглядала. Комісія виїздила на ринок «Ранковий» з виходом на Заводську, де їм пропонували місця. Підприємці не погодилися, бо там місце глухе, людей немає. Тоді Сергій Іванович (Мельник, мер Хмельницького – прим.авт.) сказав – шукайте інвестора, який зробить проект цього шматочка площі, і тоді ми будемо приймати рішення. Інвестор вже знайдений, і ми просили призупинити реконструкцію, для внесення цього проекту. Але апарат міської ради, оскільки Сергій Іванович у відпустці, не включив його до порядку денного сесії. Тому нам тільки потрібно його почекати.
Прізвище інвестора депутат вказувати відмовилася.
Після двогодинних суперечок, до яких долучилися представники самооборони, екскурсії на ринок "Ранковий" та безлюдну автостоянку за ним, підприємці і начальник управління ЖКГ таки домовилися почекати мера. А поки кіоски з центру площі переставлять ближче до рядів по Шевченка, а люди зможуть продовжити торгувати.
- Кіоски тимчасово переставимо, і чекаємо Сергія Івановича. Він повинен вийти на роботу 7 липня, - каже Віктор Чапайда. - Але роботи все одно продовжуються, бо є план. Бо завтра будівельники вийдуть на майдан і скажуть - нам не дають працювати. Всі заручники ситуації. Тому працюємо і чекаємо. Місце потрібно впрорядкувати, я за те, щоб торгові ряди виглядали пристойно.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Сьогодні у Хмельницькому
Найчастіше
Ваші відгуки про послуги у Хмельницькому
Anonymous
РОЗ’ЯСНЕНННЯ
від 26 січня 2015 року
Єдиний соціальний внесок
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 77-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі – Закон №77), яким внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), а саме:
1) введено визначення основного місця роботи, де основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу;
2) внесено зміни у визначення платника єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, тобто з 2015 року особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (незалежно від того чи є вони одночасно найманими працівниками або підприємцями, є платниками єдиного внеску);
3) платникам, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 Закону №2464, у яких базою нарахування єдиного внеску є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та якими у звітному році або окремому місяці звітного року не було отримано дохід (прибуток), надано право, у разі необхідності самостійно визначити базу нарахування. Тобто такі платники, за бажанням, з метою збереження собі страхового стажу у році або окремому місяці року, де не було ними отримано дохід (прибуток) можуть самостійно, у разі необхідності, визначити базу нарахування єдиного внеску. В такому випадку сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску та більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Дана норма буде застосовуватися до доходу (прибутку) за 2015 рік;
4) для всіх страхувальників визначено, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника, за умови відпрацювання застрахованою особою повного календарного місяця.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи, ставки єдиного внеску, встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування;
5) по усьому тексту Закону № 2464 слова «та членів їхніх сімей», «та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності» виключено;
6) пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 після слів «подавати звітність» доповнено словами «та сплачувати»;
7) у частині першій статті 7 Закону № 2464 внесено такі зміни:
у пункті 1:
абзац перший після слова «нарахованої» доповнено словами «кожній застрахованій особі»;
абзац другий після слів «грошового забезпечення» доповнено словами «кожної застрахованої особи»;
8) у статтю 10 Закону № 2464 внесено зміни, у частині розмірів єдиного внеску для осіб, зазначених в абзацах третьому - п'ятому частини першої цієї статті, які виявили бажання брати участь у декількох видах загальнообов'язкового державного соціального страхування:
у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні та загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття єдиний внесок встановлюється у розмірі 34,8 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;
у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття та загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,5 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;
у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,41 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;
у разі якщо зазначені особи виявили бажання бути застрахованими за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності), єдиний внесок встановлюється у розмірі 38,11 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску для випадків, зазначених у цій частині, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та обраної ставки єдиного внеску»;
9) змінено розмір штрафних санкцій:
- якщо за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладався штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум, то у зв’язку зі змінами за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску буде накладатися штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;
- додано нову штрафну санкцію за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, відтепер фіскальний орган за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з єдиного внеску накладає штраф в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом.
Крім цього, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 77, установлено, що з 1 січня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п'ятою статті 8 та статтею 10 Закону № 2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (крім виключень, передбачених цією частиною), у випадку, якщо платником виконуються одночасно такі умови:
1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази, або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);
2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;
3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;
4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат.
Разом з тим, з 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.
Anonymous
Новорічний "подарунок" для підприємців (що перебувають на загальній системі оподаткування) підготували і не забарились затвердити наші законотворці в останні дні 2014 року.
Податкова реформа обіцяла роботодавцям зменшити ставку ЄСВ, детінізувати заробітні плати, зменшити кількість податків... Але...
Одними з найбільш спірних змін стали зміни у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні, які внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII.
Зміни, що торкнулись фізичних-осіб підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, набрали чинності з 01.01.2015р.
Як було так і залишається: базою оподаткування ЄСВ є сума доходу (прибутку), отриманого від підприємницької діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути менше розміру мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Але з 01.01.2015 р. Законом України від 28.12.2014 р. № 77-VIII внесено зміни до Закону № 2464. І ось тут саме "цікаве": у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний розмір внеску для підприємців з січня по листопад 2015р. = 1218 * 0,347 = 422,65 гривень. У грудні 2015 року = 1378 * 0,347 = 478,17 гривень.
Підприємці на загальній системі тепер сплачують єдиний внесок за 2014 рік до 10 лютого 2015 року, за 2015 рік - дo 10 лютого 2016p., a протягом 2015 року сплачують авансові внески в розмірі 20% річної суми ЄСВ: дo 15 березня, дo 15 травня, дo 15 серпня, дo 15 листопада 2015 року.
Та не всі юристи погоджуються з фіскальною точкою зору і вважають, що сплачувати ЄСВ при відсутності доходу не обов'язок загальносистемників, а право!
Аналізуючи нову норму закону, можна прийти до висновку, що у випадку, коли фізична особа-підприємець не отримала дохід і не бажає сплачувати за такий період ЄСВ, то вона може не користуватись правом самостійного визначення бази нарахування та не сплачувати ЄСВ навіть у розмірі не менше мінімального.
"Як бачимо, в разі відсутності доходу платнику надається право самостійного визначення бази нарахування і лише в тому разі, коли платник скористається цим правом, ЄСВ повинен бути не меншим за мінімальний. Отже, існує лише право, а не обов’язок платника ЄСВ нарахувати та сплатити внесок у разі відсутності бази нарахування.
Для підтвердження цієї думки порівняємо цю норму із аналогічною для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 3 частини першої статті 7)...
Як бачимо, для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування Законом встановлено саме обов’язок самостійно визначати базу оподаткування, який принципово відрізняється від права, яке надано іншим фізичним особам-підприємцям. Подібного обов’язку для підприємців на загальній системі, за відсутності доходів, не передбачено взагалі, проте обов’язок сплати ЄСВ виникне в разі, якщо він скористається своїм правом на самостійне визначення бази нарахування внеску" - вважають автори Інформаційного агенства "ЛІГАБізнесІнформ".
Офіційного ж роз'яснення нововведеної норми до цього дня немає ні від Державної фіскальної служби України, ні від будь-якого іншого уповноваженого органу (Прим.Ред. - не було на момент написання статті. 26 січня 2015 таке роз'яснення з'явилось - див.нижче).
У податковій інспекції стоять на позиції що платити мають усі. До Пенсійного фонду можна і не звертатись, адже з 2013 року саме Міндоходів та його органи отримують ЄСВ, ведуть його облік та контролюють його сплату, ведуть реєстр страхувальників, отримують звіти та проводять перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ.
Тож у тих підприємців, що у надважкий 2014 рік і так не могли працювати, рятувалися (так званим у народі) "призупиненням" підприємницької діяльності (за допомогою перебування на загальній системі оподаткування і поданні "нульових" декларацій) - лишається всього два варіанти:
1. Сплачувати ЄСВ (і нікого не хвилює, що доходу у вас немає);
2. Припинити провадження підприємницької діяльності, пройшовши "7 кіл пекла" процедури ліквідації, яка теж влетить в копієчку.
Є ще один варіант - почекати офіційних роз'яснень. Можливо, там, з верху, зглянуться і перестануть "спрощувати" ведення малого бізнесу в Україні. Є надія, що норму будуть трактувати на користь платників податків, а не фіскальної служби. Але коли то буде?!
Думаю тоді, коли бюджет поповниться такими внесками від тих, хто не встиг припинити діяльність до 2015 року (А хто ж знав?!). А також тих, хто це таки зробить у найближчі місяці. З процедури ліквідації кожної фізособи-підприємця державі явно перепаде копійка: плата реєстратору, плата за знищення печатки, сплата донарахованих податків, зборів, штрафів... За що?! А знайдуть за що, адже податкова буде перевіряти всі документи за останні 3 роки діяльності. А Пенсійний може перевірити за весь час діяльності, адже строки позовної давності не застосовуються при нарахуванні та утриманні пенсійних внесків (перевірятимуть за роки до запровадження ЄСВ, тобто діяльність до 2011 року).
Невтішна картина... Шкода визнавати, але в будь-якому випадку у програші будемо ми з вами. Нас знову пошили в дурні...
Руслана
підприємець, юрист
Отже, підприємці-загальносистемники за бажанням можуть нараховувати ЄСВ за місяці, у яких вони не отримали доходів (прибутку). У разі якщо не було доходу (прибутку) у звітному році чи в окремому місяці звітного року, вони мають право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, і сума ЄСВ у цьому випадку має бути не менше розміру мінімального страхового внеску. Таке лояльне тлумачення надала ДФС щодо неоднозначно прописаного абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ.
Запроваджено цю норму з метою збереження страхового стажу підприємцям, які протягом року чи в окремому місяці року не отримували доходу (прибутку). Дана норма буде застосовуватися до доходу (прибутку) за 2015 рік.
Anonymous
Anonymous