Скільки заборонених предметів та зброї хмельничани намагались пронести до суду

Олена Кошарська

Фото ілюстративне

При вході до приміщення суду кожна особа проходить перевірку.
Яким чином це відбувається, хто перевіряє та навіщо, а також скільки “заборонки” намагались пронести хмельничани до судових приміщень читайте у матеріалі.

Цього року з січня по жовтень українці намагалися пронести в судові установи 110 тисяч заборонених предметів та зброї, серед них – 3 206 одиниць вогнепальної зброї. Про це повідомляють у прес службі Служби судової охорони. Це, додають, у 18 разів більше, ніж минулого року. Серед предметів — вогнепальна зброя, гранати, кастети.

— Вони могли б потрапити до зали суду, потенційно ставши знаряддям збройного нападу чи тиску на свідків, прокурорів або суддів, чи переривання судового процесу, — йдеться в повідомленні.

Відео дня

v class="video-block">

Яка ситуація на Хмельниччині

За інформацією Служби судової охорони, у Хмельницькій області відвідувачі намагались пронести 198 заборонених предметів та зброї до судових приміщень.

— Ми просимо громадян і надалі дотримуватися правил і не брати до суду речі, яким там не місце, або ж не нарікати на дії працівників Служби, які запобігають пронесенню таких предметів у будівлі суду. Адже безпека усіх учасників судового процесу – це наша робота, – зазначив Сергій Мельник, начальник Хмельницького теруправління Служби судової охорони.

Відтак, фахівці зафіксували цьогоріч істотне збільшення кількості вогнепальної зброї, яку намагалися пронести до суду.

Чому охорона перевіряє при вході до приміщення суду

Безпека в судах не існує за замовчуванням. Замінування судів, блокування приміщень судів під час проведення суспільно-резонансних судових процесів, погрози на адресу суддів та учасників судових процесів – усе це багато років було буденним явищем в українській системі правосуддя, повідомляють в Службі.

Для подолання цих загроз у 2019 році створили Службу судової охорони, яка з того часу є органом, відповідальним за безпеку всієї судової інфраструктури України.

А з початком війни ризики роботи Служби тільки збільшилися. Коли сотні тисяч громадян мають дозвіл на володіння зброєю або можуть її отримати для захисту своєї Батьківщини, кількість спроб потрапити до судових установ із вогнепальною зброєю суттєво зросла.

“Твоя безпека — наша робота”

Тож сьогодні, 14 листопада, в Хмельницькій області стартувала спільна ініціатива Служби судової охорони (ССО) і Консультативної місії ЄС (КМЄС) в Україні – інформаційна кампанія «Твоя безпека – наша робота».

Довідка:

Служба судової охорони (ССО) – це державний орган, що був створений у 2019 році та займається підтримкою громадського порядку у суді; запобігає проявам неповаги до суду та припиняє такі прояви; охороняє приміщення й інше майно судів, органи судової влади; забезпечує державний захист суддів, працівників апаратів судів та їхніх родин, а також гарантує безпеку учасників судового процесу.

Служба судової охорони працює над зниженням небезпек і ризиків у судах, що зросли з початку вторгнення росії, і закликає українців утриматися від спроб пронесення до суду зброї та інших заборонених предметів.

Статистика свідчить, що 74% українців побоюються ризику збройного нападу в суді. А в семи областях судова охорона найчастіше стикалася зі спробами пронесення небезпечних предметів:

— Величезна кількість стрілецької зброї та небезпечних предметів, які завдяки роботі Служби судової охорони так і не потрапили до зал судових засідань, вразила нас та змусила усвідомити, наскільки важливою є робота Служби судової охорони для гарантування безпеки кожного в судах, – зазначила Маура О'Салліван, керівник апарату Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) в Україні.

Кампанія створена для окремих представників юридичної спільноти України (зокрема, адвокатів, суддів, прокурорів), а також охопить звичайних громадян, які взаємодіють з різними органами судової влади по всій Україні.

Національна кампанія «Твоя безпека – наша робота» триває два місяці та охоплює всю територію України, крім тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій.