"У Хмельницькому дерев щороку меншає на дві тисячі", - кажуть екологи. А як вам дихається?

Карликове дерево посадили на майдані.

У Хмельницькому бракує зелених насаджень. За останні три роки в місті висадили лише 3512 дерев. Точної інформації про кількість зрізаних немає. Чимало дерев зносять під час будівництва. В управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста наводять приблизну статистику. 

- Щороку знищується близько двох тисяч зелених насаджень у місті. А ще зносять без дозволу, - розповідає заступник начальника управління з питань екології та контролю за благоустроєм міста Інна Куцка. -  Не все проконтролюєш і не все побачиш. Висаджується така ж кількість. Але їх приживлюваність дуже низька. Наприклад, у сквері на дубівських ставках ми висаджуємо по 100-150 дерев щороку. Проте, із них не приживається близько 90 відсотків.

Дерева в дефіциті

В управлінні з питань екології та контролю за благоустроєм міста пояснюють, що визначити кількість дерев по Хмельницькому неможливо. Наразі проінвентаризовано лише центральну частину. Але процес цей досить дороговартісний. Тому коли ж буде остаточний підрахунок поки невідомо. Натомість насаджувати нові рослини особливо не поспішають.

У відповіді на інформаційний запит "ВСІМ" в управлінні ЖКГ повідомили, що за останні три роки по місту було висаджено всього 3512 дерев, з них 855 дерев - у 2016 році. Найбільше з них – на поймі річки Південний Буг та поблизу пам’ятника жертвам Чорнобильської катастрофи.

У програмі охорони довкілля міста на 2016-2020 роки зазначено, що площі зелених насаджень загального користування в Хмельницькому нараховують 112,83 га, а об’єкти природо-заповідного фонду займають 182,32 гектарів.

Якщо ж поділити на кількість мешканців міста, то виходить в межах 5-6 квадратів на одного мешканця. А за державними будівельними нормами має бути від 12 до 24 метрів квадратних на одну особу. У генплані міської ради ще за 2008 року прописано, що «дефіцит зелених насаджень загального користування по місту становить 226 га».

Де насадили 

Загалом цього року 701 550 гривень пішло на квітники, а на посадку дерев витратили лише 59 тисяч гривень. Садили в основному дерево-чагарникові рослини. І найбільше нових саджанців з'явилося на майдані Незалежності - навпроти Будинку рад та "Поділля-центр", деякі вічнозелені деревця посадили і в парках та скверах. Цікаво, що аж 109 лип посадили на вулиці Холодноярівців, біля річки Кудрянка, де їх ніхто не бачить. В ЖКГ пояснюють, що саджанці надані спонсорами. 

Хвойні деревця висадили на майдані.

Журналісти "ВСІМ" вирішили перевірити які дерева та кущі висадили цьогоріч на Майдані. Із чотирьох різновидів знайшли половину. Чотири кущики стрікти голубої красуються на газоні по Соборній, 77. А от бонсай-стрікту висадили ближче до школи мистецтв. 

Екологи стверджують, що деревце загинуло. Адже бонсай-стрікта є хвойною і не повинна жовкнути.

Де і які дерева з'явилися цьогоріч дивіться на нашій карті

Гроші на вітер? 

Недостача зелених насаджень спостерігається в районах нової забудови. Особливо це стосується Озерної, Виставки та центру міста. Щоб покращити ситуацію посадовці обіцяють в даних мікрорайонах створювати нові сквери, парки та зелені зони. А поки це лише плани, щороку оновлюють клумби та висаджують дерева там, де їх, наприклад, викорчовують чи зрубують.

Так було на Співочому полі. Там щороку крадуть і .. знову саджають молоді саджанці. Вже 3 рік підряд крадуть по 100-200 дерев, які висаджують на тому місці чиновники. Цього року туди навіть охорону поставили. Впродовж місяця поліція цілодобово слідкувала, щоб ніхто не пошкодив Алейку лип. Не пройшло і декількох тижнів, як липи поламали, а деякі саджанці вкрали. 

А ще знищують дерева забудовники. Наймасовіша вирубка була ще 2 роки тому по вулиці Прибузькій 5/1. Тоді зрубали 2 гектари дерев. Коли влітку на Чорновола облаштовували заїзну "кишеню" під сокиру пішло зо два десятка лип.  

У серпні "підчистили" квітковий герб та карту України, на як і витратили 140 тисяч гривень. Комунальники написали заяву в поліцію, але таких злодюжок ніколи не знаходять.  

Дихати стало важче

В Хмельницькому спостерігалось незначне збільшення забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.  Про це в серпні повідомили у  Департаменті екології та природних ресурсів. Про те, чи легко дихати у Хмельницькому журналісти «ВСІМ» запитали у перехожих.  

Як перевіряють повітря

У Хмельницькому загазованість повітря визначають на двох стаціонарних постах обласного центру з гідрометеорології. Один із них слідкує за атмосферною ситуацією на розі вулиць Олімпійської та Курчатова, інший – на території військового шпиталю по вулиці Гайдара. Ці пости закупили ще 24 роки тому. Кожен обладнаний спеціальною непереносною установкою, яка складається із 10 різних приладів для кондиціювання, фільтрування та відбору необхідних речовин із повітря.

Так газоаналізатор визначає вміст оксиду вуглецю, фотоелектроколориметр вимірює концентрацію речовин в повітрі, кондиціонер охолоджує його влітку та підігріває взимку до необхідної температури, газові лічильники відбирають необхідну кількість хімічних речовин. Детальніший аналіз вже роблять спеціалісти в лабораторії.

Подібні спостереження проводять через однакові проміжки часу чотири рази на добу. Перевіряють при цьому повітря на вміст аж десяти інгредієнтів: пилу, двоокису сірки, розчинних сульфатів, оксиду вуглецю, двоокису азоту, оксиду азоту, фенолу, хлороводню, аміаку та формальдегіду. Найшкідливішими з них спеціалісти вважають саме оксиди азоту й вуглецю та діоксид азоту. За інформацією гідрометцентру, за останній рік показники цих речовин у Хмельницькому зросли.

Є дуже багато ділянок, які ще можна засаджувати

Людмила Казімірова, член ГО «Подільське екологічне товариство»

- Зелених насаджень не вистачає катастрофічно. У Хмельницькому їх має бути 740 га. А скільки є? Саме через нестачу флори в нас жахлива ситуація з загазованістю та температурним режимом. За останні роки, крім деяких приватників, нових зелених об’єктів по місту не насаджено. Хіба клумби. Посадка ж дерев неграмотна, опіки над ними немає. А в Хмельницькому є дуже багато ділянок, які ще можна засаджувати та облагороджувати. Навіть газон може бути будь-який, головне його не забудовувати.

Жити в кам’яних джунглях ми завжди встигнемо

Степан Кушнір, голова правління ГО «Хмельницький молодіжний клуб розвитку»

- Коли весь світ вкладає в екологічний розвиток мільярди грошей, то ми навпаки забудовуємо те, що маємо. Причому це робиться хаотично і з порушенням закону. Перед Хмельницьким зараз постає виклик: надати перевагу здоровому глузду чи гаманцю і грошам? Жити в кам’яних джунглях ми завжди встигнемо. А генеральний план необхідно не тримати на папері, а точно знати що, коли і скільки саджати. І результат теж має бути вимірюваний. Бо в нас якщо дерева навіть садять, то потім вони просто «зникають». Тільки тому, що в когось є бажання там щось будувати. Якби біля кожної поверхівки був маленький скверик, то ми бачили б і наслідки озеленення. І дихати стало б значно краще. А дерева, які саджаємо зараз, навряд чи дадуть результат під час нашого життя. Тут треба думати на покоління вперед. Як варіант, у Хмельницькому можна зробити зелені дахи. Це була б своєрідна родзинка міста.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.