ТОЧКА ЗОРУ: Лікбез для виборця. З чого робиться "тушка"

Нам випав ще один шанс змінити наше життя. Прийшов час перейти від скиглення "я нічого не вирішую", "все пропало" і "нас зливають" до реальних дій, взявши на себе відповідальність за долю країни, за долю кожного. Хочемо жити в Європі - давайте ставати європейцями.

Як це зробити?

По-перше, підійти відповідально до вибору кандидатів, яким ви вирішили віддати свій голос. А це можна зробити тільки досконало розібравшись в самому процесі виборів.

Попередня Верховна Рада залишила після себе багато кровавих відбитків на тлі української історії. Апофеозом егоїзму політиків стало небажання депутатів старого парламенту прийняти новий демократичний виборчий закон. Вони просто знехтували смертями людей, що загинули за власну землю та за її ідеали. Депутатський корпус тоді турбували тільки власні інтереси та збереження своїх місць.

Тому, нажаль, позачергові вибори відбуваються за старою змішаною системою,  яка передбачає обрання депутатів в мажоритарних округах, допускаючи при цьому участь самовисуванців.

Це означає, що виборець отримає два бюлетені. В одному бюлетені будуть вказані назви політичних партій, а в іншому кандидати в народні депутаті, які претендують бути обраними до Верховної Ради України по одномандатному мажоритарному округу.

У випадку із першим бюлетенем все зрозуміло. Якщо ми віддали свої симпатії, а разом з ними і свій голос, тій чи іншій політичній силі, то ми голосуєте за партію, яка формує половину парламенту відповідно до затверджених партійних списків.

А от як правильно визначитись із вибором в другому бюлетені, там де ми будемо обирати депутатів в одномандатних виборчих округах?

Адже крім представників тих же партій, які формуватимуть парламент у першому випадку, у виборчих бюлетенях будуть також присутні прізвища багатьох кандидатів – самовисуванців, яких не захотіли висувати ті політичні сили, які долатимуть 5% бар’єр.

Чи варто голосувати за таких самовисуванців?

Чи зможуть вони реалізувати свої обіцянки, не будучи приналежними до складу прохідних політичних сил?

Чи матимуть вони взагалі будь-який механізм для своєї законодавчої ініціативи?

Ось ці питання треба розглянути більш докладно.

Звернемось до Закону.

Після кривавих подій на Майдані, Верховна Рада України внесла зміни до Конституції повернувши країну до парламентсько-президентської форми правління. При цьому Законом (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-18/paran6#n6) було викладено в новій редакції ст. 81 Конституції України, а саме запроваджено норму, згідно якої повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії, до складу депутатської фракції цієї політичної партії або виходу народного депутата України із складу такої фракції ( п.6 ч.1 ст. 81 Конституції України).

Це означає, що депутат, який обирається від політичної партії, - не зможе стати «тушкою», навіть якби він цього і хотів, оскільки буде позбавлений мандата.

Тобто кандидат в депутати від політичної сили обов'язково повинен увійти до складу політичної фракції від якої він висувався та впроваджувати програму цієї партії.

Тут все ясно: віддаючи свій голос за такого кандидата ми підтримуємо вектор відповідної політичної сили.

А ось що робити з самовисуванцями? Як довіритися їм?

Щоб зрозуміти людину треба, по-перше, зрозуміти його мотиви.

Для чого такий депутат може йти до Верховної Ради?

Яку мету переслідує самовисуванець, знаючи, що не будучи приналежним до політичної сили, в нього не буде законодавчого механізму для виконання основної функції народного депутата, - здійснення законотворчої діяльності.

Відповідь проста, - або ж такий кандидат намагається уникнути відповідальності за свої попередні діяння та лобіювати власні інтереси, отримавши депутатську недоторканність, або ж такий кандидат , у разі проходження в парламент, намагається виставити себе на торги політичним силам, потенційно визнаючи себе «тушкою».

Такі кандидати не маскуючись, використовуючи наше незнання законів, пропонують нам закинути його в таке солодке й бажане депутатське крісло, в якому він зможе себе вдало продати.

Чи буде він відстоювати інтереси своїх виборців?

Це питання, на яке ви можете тепер відповісти самостійно.

Так з чого робиться "тушка"?

Відповідь проста: з власних інтересів, пустих обіцянок та політичної безграмотності виборців.

"Тушок" робимо ми з вами.

Давайте зупинимось!  Іншого шансу може не бути!

На правах реклами