Від пропагандистки терористів, до стриптизерки і волонтерки. Запаморочлива кар'єра громадянки Луганської народної республіки. Словацька волонтерка, яка стверджує, що вона біженка з Маріуполя, співпрацює з терористами Луганської народної республіки і наразі працює з біженцями в міжнародній організації World Health Organization Slovakia і збирає особисті дані сімей українських військовослужбовців. Поки їхні близькі воюють на фронті, самим біженцям загрожує небезпека в Європі.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну величезна кількість людей були змушені покинути домівки та шукати притулок за межами своєї країни. Однак, під виглядом біженців до Європи кинулися й такі люди, які співпрацюють з російськими терористами. І навіть самі беруть участь у їхніх військових організаціях.  

Нещодавно стало відомо про одну з таких особистостей - громадянку ЛНР Дар'ю Сергіївну Дзигар (Daria Dzyhar). Яка під виглядом біженки в'їхала в Словаччину і наразі працює у Всесвітній організації охорони здоров'я - World Health Organization Slovakia як співробітник з комунікацій з українськими біженцями. В її завдання входить збирати інформацію та особисті дані біженців і членів їхніх сімей. При цьому у багатьох з них є близькі родичі, які воюють на фронті, і деякі з них проходять лікування після поранень у Європі.

Але нещодавно, Дар'я Дзигар проживала на окупованих територіях України в Алчевську і разом з матір'ю відкрито підтримувала Луганську народну республіку. Вона брала участь у військових організаціях ЛНР, займалася російською пропагандою і носила російську військову форму. А в соціальних мережах закликала до вбивств українців. При цьому її не зупиняло навіть те, що вона сама українка.

У забороненій в Україні соціальній мережі "Вконтакте" 30 квітня 2019 року Дар'я Дзигар розмістила свою фотографію у військовій формі російської армії. Її подружка Анастасія Лаптєва написала: "Готові воювати просто зараз". На що Дар'я Дзигар відповіла: "Ми такі". І на знак схвалення вбивств невинних жителів України розмістила квіти.

У мережі інтернет можна знайти її фотографії з таких заходів як: Безсмертний полк, День Перемоги, військові навчання для молоді, численні концерти на підтримку ЛНР і багато іншого.

На іншій фотографії вона посміхається і позує в російській формі в групі молодих людей. На ній військовий берет, прапорець із кольорами Луганської народної республіки і пояс із гербом СРСР.

На наступному фото вона марширує у військовій формі у складі молодіжної групи. Вони всі одягнені у форму російської армії, носять заборонені в Україні георгіївські стрічки і прапорці Луганської народної республіки.

На наступному фото вона стоїть із портретом учасника Другої світової війни під час військово-політичної акції "Безсмертний полк" в окупованому Алчевську.

На передньому плані - виступає мер від окупаційної влади Наталія Пяткова.

У цьому немає нічого дивного, адже починаючи з 2016 року, Дар'я Дзигар була учасницею агітаційного ансамблю "Прем'єра" Луганської народної республіки, який базується на базі Алчевської музичної школи №1. У його складі Дар'я брала участь у концертах на підтримку Луганської народної республіки та займалася проросійською пропагандою.

Її мати Анастасія Дзигар (Anastasiia Dzyhar) навіть хвалилася в соціальній мережі Вконтакте дипломами своєї доньки, які були видані органами Луганської народної республіки, і розміщувала пропагандистські концерти, в яких виступала Дар’я Дзигар. Деякий час тому вона потрапила в поле зору українських волонтерів, які займаються пошуками проросійських сепаратистів, і її було додано до списку осіб, які співпрацюють з окупантами.

«Розпочинаємо Парад бл@дей

Дзигар Анастасія - 04.04.1977. Разом з донькою Дарією мешкала у м.Маріуполь, кума «народного мера Алчевська» Бойко Миколая Зельмановича з яким навчалась в Донбаському державному технічному університеті. Пропагандує руський мір. Розміщує символіку лугандонії та їх заходи в соціальних мережах. Працює на окупантів в адміністрації Алчевського металургійного комбінату. Має бізнес на окупованих територіях. Отримала паспорт лугандонії. Відвідує клуб КРК PartyZone в Алчевську.»

У 2014 році під час початку вторгнення Росії в Україну хрещений батько Дар'ї Дзигар - депутат міської ради від Комуністичної партії Микола Бойко - організував в Алчевську референдум щодо приєднання до Луганської народної республіки. Мітинги супроводжувалися побиттям тих, хто підтримував Україну. Але вже в серпні 2014 року він втік в Україну через конфлікт з іншим угрупованням бойовиків і був затриманий українськими солдатами.

https://youtu.be/271-yumQXH0

Зараз Микола Бойко проректор Донбаського державного технічного інституту і підтримує теплі стосунки з мамою Дарини - Анастасією Дзигар, з якою раніше навчався в університеті.

Примітно, що за українським законодавством кримінальна відповідальність починається вже з 16 років. До цього віку відповідальність за свою дитину несуть батьки. Наразі в Україні Дар'ї Дзигар та її батькам загрожує арешт терміном до 15 років за вчинення державної зради і посягання на територіальну цілісність України. Оскільки після досягнення віку кримінальної відповідальності, Дар'я Дзигар також продовжувала агітувати за Луганську народну республіку.

Такими прикладами є участь у Дні захисника Вітчизни на тлі прапорів Луганської народної республіки та виконання російських патріотичних пісень для Союзу земляцтв Луганщини.

https://youtu.be/TzEl0Q7WzC0

Після того, як Дар'я Дзигар довела свою прихильність до терористичного режиму, вона отримала можливість вступити до Маріупольського державного університету і незабаром стала головою студентської ради. Завдяки цьому вона отримала можливість очолити життя студентського самоврядування Маріуполя - стратегічно важливого міста на Донеччині, яке після масштабного вторгнення Росії зазнало масового терору з боку загарбників.

За допомогою зв'язків Дар'ї Дзигар вдалося виїхати з Маріуполя, що гине. Після чого вона як біженка приїхала до Словаччини, що межує з Україною. Адже саме через цю країну проходить потік українських біженців, які рятуються від війни.

Намагаючись знайти контакти в середовищі словацьких підприємців, перший час Дар'я Дзигар працювала в українському барі, а потім у стриптиз-клубі "Pressburg" у Братиславі, де надавала сексуальні послуги за винагороду.

Однак, зрозумівши безперспективність цього, вона почала займатися громадською діяльністю і була найнята на роботу як співробітник Центру допомоги біженців у Братиславі. Під виглядом волонтерки та української патріотки вона входить у довіру до людей, які втекли від війни і в стресі повідомляють їй особисту інформацію.

Наразі Дар'я Дзигар працює на посаді Digital communication officer у World Health Organization Slovakia, де має доступ до конфіденційної інформації не лише родин українських військовослужбовців, що виїхали до Європи, а й самих українських військових, які проходять лікування. Судячи з усього, передача особистих даних відбувається, зокрема, і через її матір Анастасію Дзигар, яка регулярно з'являється в Європі, але все одно безпроблемно повертається на окуповані території.

Водночас цікавою є позиція самої World Health Organization Slovakia, адже такі структури мають проводити спеціальну перевірку і розуміти кого вони беруть на роботу.

Можливо, що хтось із керівництва цієї організації в Словаччині і сам пов'язаний з бойовиками або навіть спецслужбами Росії?

Фото: голова World Health Organization Slovakia Татул Акопян (Tatul Hakobyan)