Вчимося не смітити разом! Журналісти «ВСІМ» прибирали у центрі Хмельницького

Всі добре знають, що «чисто там, де не смітять», але там, де прибирають – ще чистіше. Журналісти «ВСІМ» дізнавалися у хмельничан, чи не набридло їм дивитися на сміття під ногами та що вони роблять для того, аби за наше місто не було соромно.
Вчимося не смітити разом! Журналісти «ВСІМ» прибирали у центрі Хмельницького

Недопалки, пляшки з-під пива та одноразові стаканчики, - із усім цим сміттям ми стикаємось чи не щодня. Часто це доводиться бачити у тих місцях, де доволі людно і де, як вважає більшість, повинно прибиратись у першу чергу.

Іноді ми нарікаємо на роботу комунальних служб, проте не звертаємо увагу, коли смітить хтось інший. Самі ж переконуємо себе, що це не наша турбота, продовжуючи викидати сміття у давно переповнений бак, замість того, щоб донести кілька метрів до іншого.

Журналісти «ВСІМ» пройшлися вулицями міста та поспілкуватись із його жителями. Із собою прихопили знаряддя праці: віник, лопатку, відерце та сміттєві пакети. Нагадаємо, раніше ми смітили на вулиці, перевіряючи реакцію перехожих. З цього зробили висновок -  більшості байдуже, що у них перед носом кидають обгортки. Нам стало цікаво, якою ж буде реакція людей, коли прибиратимуть за ними.  

Отож, спочатку вирушили у центр міста. Найперше, куди захотілося прийти «на ревізію» був двір по вулиці Проскурівській. Місце вже давно полюбилось хмельницькій молоді.  Саме тут щодня і щогодини п’ють  каву та чай  із одноразових паперових стаканів та викурюють за розмовами не одну сигарету. У цьому місці, традиційно, серед великої кількості людей, ми і знайшли найбільше сміття.

Під уважні погляди відпочиваючих починаємо замітати недопалки у траві та стаканчики, які також розкидані не лише біля сміттєвих урн, а повсюди. Окрім роботи, слідкуємо і за реакцією людей. Ті, в свою чергу, безтурботно спілкуються, поглядаючи час від часу на нас.    

Якщо порівнювати місто два роки тому і сьогодні,  то воно чистіше, - каже руда дівчина.  -  Ми рухаємося в Європу і кожен має за собою прибирати. У мене є подруга, яка навіть прибирає за своєю собачкою і викидає в смітник. Люди стараються. Потрібно почати з себе.

З кавою стоять дівчата та жваво щось обговорюють. Ми підходимо до компанії і запитуємо, чи їх не бентежить те, що довкола так засмічено. Хмельничанки відповідають , що їм це аж ніяк не заважає проводити тут час. І навіть більше – до засмічення дворику  вони вже звикли.

- Ми за собою завжди прибираємо, -  каже дівчина в окулярах.

Запитуємось і в інших компаній, чи вважають вони Хмельницький чистим містом, на це чуємо у відповідь, що є багато засмічених місць, які псують вигляд та загальне враження. Але кожен готовий прибирати лише за собою.

Всього на прибирання двору ми витратили близько сорока хвилин. Сказати, що ми втомилися – ні, однак, клопоту було менше, якщо б кожен не полінувався викинути своє сміття у призначене для цього місце. До речі, додаткову урну для сміття тут поставити було б дуже доречно. Один смітник переповнюється вже за кілька годин, інша – взагалі без дна.

Продовжуємо свій шлях центральною вулицею. Біля одного з кіосків із кавою в руках дискутують чоловіки. Знову ж «чіпляємось» із питанням, чи прибирають вони за собою і чи заохочують робити це інших.

- Ми стараємось не смітити. Але, чесно кажучи, якщо на вулиці немає урни, то вже доводиться викидати там, де бачу, - каже із долею іронії молодий хмельничанин.

Далі за маршрутом – парк імені Шевченка. Місце знайоме  кожному змалечку. Тут гуляють всі: мами із маленькими дітьми, молодь та люди поважного віку. У парку помітили двох хлопців, які розпивали пиво на лавці. На наші запитання юнаки почали скаржитись, що у місті є чимало таких територій, де не прибирають. Однак, зробити зауваження чи звернути на це чиюсь увагу хлопці не намагаються.

- Зауваження не робимо. Це особиста справа кожної людини, її вибір, - зізнаються хлопець.

Приблизно за три години нашої праці та профілактичної роботи ми назбирали декілька невеличких  сміттєвих пакетів. До торби потрапляло все – від папірців та недопалків до  великих порожніх пластикових пляшок. Слід зауважити, що на журналістів, які прибирають, майже не звертали уваги.  Можливо, нас сплутали із комунальниками.

Хмельничани, з якими ми спілкувались, майже всі як один стверджували, що сміття за собою прибирають та прибиратимуть надалі. Дехто взагалі запевнив, що за останніх кілька років Хмельницький став чистішим. В будь-якому випадку, ми віримо у сумління та охайність наших людей. Сподіваємося, що разом будемо робити усе, аби можна було із гордістю казати – моє місто – чисте!   


Нагадаємо, сайт vsim.ua розпочав проект «Чистий Хмельницький».  

 

 

Коментарі (0)

Анонім

Ви не авторизовані

Новини за темою