«На щиті» повернулось троє військових з Хмельниччини

• Дізнавайтесь імена героїв, які віддали життя за краще майбутнє України.

Сьогодні, 4 березня, на Хмельниччині провели в останню дорогу героїв, які віддали своє життя за свободу та незалежність України.

Руслан Власюк

У Старокостянтинівській громаді попрощалися з солдатом Русланом Власюком. Руслан Іванович народився 5 серпня 1975 року. Боровся з ворогом на Донеччині. Герой загинув 18 травня 2024 року під час виконання бойового завдання. Це трапилось поблизу населеного пункту Семенівка Покровського району Донецької області.

Весь цей час воїн вважався зниклим безвісти.

У нього залишилися син, брат і сестра.

Поховали Власюка Руслана на міському кладовищі.

Сергій Кісорець

Дунаєвецька громада зустріла «на щиті» героя Кісорця Сергія Миколайовича. Сотні людей вишикувалися вздовж вулиць, щоб віддати останню шану захиснику.

Народився Сергій 4 листопада 1973 року в сім'ї кадрового військового підполковника. Навчався в школі №1 міста Дунаївці. Після строкової служби працював у будинку творчості школярів, згодом започаткував власну справу з ремонту автомобілів. Був опорою для свого сина, якого виховував самостійно.

У лютому 2023 року чоловік доєднався до війська. Пройшов вишкіл і відправився на фронт. Боронив країну на Запорізькому та Донецькому напрямках. У липні 2024 року був нагороджений медаллю «Лицар бойового чину». Востаннє обійняв рідних під час серпневої відпустки... 27 лютого 2025 року життя гранатометника, сержанта Кісорця Сергія обірвалося. Він героїчно загинув при виконанні бойового завдання в населеному пункті Привільне на Донеччині.

З усіма військовими почестями поховали захисника України Сергія Кісорця На Алеї Слави.

Анатолій Шатковський

Славутська громада віддала останню шану воїну Анатолію Шатковському.

Анатолій Броніславович народився 6 липня 1972 року в селі Варварівка. Тут минули його дитячі роки. Після закінчення школи юнак навчався в селі Гамарня Полонського району на водія, пройшов строкову службу в армії. У цивільному житті він працював на місцевих підприємствах. У громаді згадують його як людину, яка не цуралася праці, завжди була готова допомогти та підтримати. У липні минулого року Анатолій став на захист країни. Він був кулеметником механізованого батальйону військової частини А5006. Воював на Донеччині. 29 листопада 2024 року рідні отримали звістку, що Анатолій зник безвісти.

«Три довгих місяці жевріла надія… Але доля вирішила інакше. 27 лютого родина отримала страшне підтвердження – Анатолія більше немає… Він загинув у листопадовому бою, в районі населеного пункту Веселий Гай Донецької області», зазначили у громаді.

У Анатолія залишилися дружина, сестра, брат та пасинок…

«Друзі й рідні пам’ятають його як людину щиру, добру, спокійну. Він був тим, хто не говорив голосно, але діяв впевнено. Любив техніку, мотоцикли, мав мрії… Та війна безжально обірвала їх», – додали у муніципалітеті.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.