"Я все кинув і повернувся захищати Батьківщину”. Сапер з Кам’янця отримав відзнаку Міноборони(ФОТО)

Фото зі сторінки 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша

• Захисник з позивним “Рижий” був на заробітках за кордоном, коли почалась війна. 

• Він все кинув і повернувся захищати Батьківщину. 

• А за героїзм та професіоналізм його нагородили “Знаком пошани”.

Сапера з символічним позивним “Рижий” називають росомахою. Адже він несе службу в 68-ій окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша. Нещодавно “Рижого” нагородили почесним “Знаком пошани” від Міністерства оборони України. Про це розповідають на сторінці військового підрозділу. 

— Сапер-росомаха з позивним "Рижий" отримав відзнаку Міністерства оборони України — нагрудний знак "Знак пошани" - з рук командувача Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковника Олександра Сирського. Він заслужив цю нагороду за проявлений героїзм, професіоналізм та зразкове виконання військового обов’язку, — повідомляють у 68-ій єгерській бригаді. 

“Рижий” щодня ризикує життям

Захисник родом з міста Кам’янець-Подільський. Раніше “Рижий” працював на заводі "Електрон". А коли росія вторглася на Донбас у 2014 році, він пішов в АТО. 

Боєць три роки відслужив у складі ракетно-артилерійського озброєння. За цей час його відзначили кількома нагородами, зокрема, орденом "За мужність".

Після демобілізації хлопець вирішив поїхати на заробітки в Польщу. Саме там він був до 24 лютого, до того, як розпочалась повномасштабна війна росії проти України.

— Я одразу все кинув і повернувся захищати Батьківщину. Так і потрапив у саперний підрозділ росомах, — розповів “Рижий”. 

“Найважче було під Вугледаром”

Військовий щодня ризикує життям, заміновуючи дороги, ліси та поля, щоб "стримати навалу орків". Він зізнається, що найважче працювати було на Донеччині, у Волноваському районі. 

— Найважче було працювати під Вугледаром, коли ворог пішов у наступ. Нам довелося ставити міни 3-4 дні підряд під безперервними обстрілами. Зараз ситуація теж дуже складна, але це нас не зупинить на шляху до перемоги! — підкреслює  воїн.

А також “Рижий” нещодавно одружився. Побрався з коханою під час відпустки. Тому тепер для нього головне – повернутися живим і здоровим до новоспеченої дружини. А всі наступні подвиги робити вже для неї.

Нагадаємо історії захисників з Хмельниччини, які воюють у складі 68-ї єгерської:

Боєць на псевдо "Чорний" сам родом з Кам'янеччини, тут зростав, навчався в школі в Ямполі. А останні кілька років перебрався до Києва. Єгер розповідає, що на початку повномасштабного вторгнення рашистів приходив аж у три військкомати, щоб стати на захист Батьківщини. Про втрату воїна та його історію читайте в матеріалі Захисник на псевдо "Чорний" пройшов три військкомати, щоб потрапити на фронт

Вадим Українець має позивний "Україна", бо, кажуть, “ у глибині його очей можна побачити всю Україну”. Вадим вже не перший рік боронить рідну землю. Одразу після окупації Криму він побачив тодішні настрої на Донбасі та передбачив спроби створення "Новоросії". Коли прогнози "України" справдились, він пішов до військкомату та підписав контракт на три роки. За час служби стояв на різних рубежах оборони – від Слов’янська до Маріуполя. Історію захисника читайте в матеріалі “Ніхто, крім нас”: захисник з позивним “Україна” покинув власну справу, аби піти на фронт

Читайте більше історій про військових, що боронять нашу землю:

Антон зі Старокостянтинівщини розповів як їхній бригаді вдалось відбити кілька ворожих штурмів та перетворити роту росіян на 3 повних вантажівки 200-х. А ще хлопець розповів про те, чого йому ніколи не вдасться забути. Розповідь бійця читайте в статті “Три повні "Урали" 200-х”: старший лейтенант з Хмельниччини розповів як вдалось знищити роту росіян

Військовий з позивним “Тамерлан” є оператором переносного зенітно-ракетного комплексу (ПЗРК). Працює з вітчизняною «Іглою» та американським «Стінгером». Він батько 11-річної дівчинки і вмілий стрілець. Історію воїна читайте в матеріалі Захисник на псевдо Тамерлан розповів як поцілив у ворожий літак зі "Стінгера"

Захисник Олександр в мирний час серйозно займався спортом, кілька років тому зайняв друге місце на чемпіонаті України в своїй ваговій категорії. Він розповів, як з першого пострілу збив російську “вертушку”. Читайте про це у матеріалі Екіпаж загинув миттєво: військовий з Хмельниччини розповів як збив ворожий вертоліт з “Ігли”

Двоє братів Гончаруків з Кам’янеччини — поліцейські. Зараз хлопці стали на захист правопорядку на нещодавно звільненій Харківщині. Що там роблять та заради чого служать читайте в розповіді Брати-поліцейські з Кам’янця забезпечують порядок на деокупованій Харківщині (ФОТО)

Нагадаємо вам історію хмельницького поліцейського Віктора Шайди. До 24 лютого він жодного разу не тримав у руках зброю. А після — пішов на фронт воювати разом з двома своїми синами. Читайте про нього у матеріалі Змінив мікрофон на автомат: поліцейський з Хмельницького воює на передовій разом із синами

Читайте розповідь про Олександра. Він — старший навідник протитанкового гранатомета. Чоловік ділиться враженнями з передової, розповідає як навчився вправлятися зі зброєю та чи відчуває жалість до росіян. Більше про це у матеріалі “За кілька хвилин придушуємо вогонь”: юрист з Хмельниччини розповів що відчуває коли нищить ворога

А Володимир — помічник гранатометника. Чоловік розповідає, що вміє працювати з різними гранатометами. В тому числі, й з натівськими протитанковими ракетними комплексами Javelin та NLAW. Його розповідь читайте в статті “Я бачив страшні речі”: гранатометник з Хмельниччини розповів як ледь не загинув у бою

Олексій Мартинчук до війни не стикався з ракетною галуззю. Чоловік потрапив на зачистку в Бучу та Гостомель, а там, каже, було нелегко.  Історію вибухотехніка національної поліції з Хмельниччини Олексія Мартинчука читайте в матеріалі “По формі воронки можу встановити тип ракети”: вибухотехнік з Хмельницького розповів як зачищав Київщину

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.