Їжа від баби Дуні та музей в туалеті. Розповідаємо про життя хмельничанина, який переїхав у село

Олександра РИСКАЛЬЧУК

Фото - Сергія Толстіхіна

Хмельничанин Сергій переїхав жити у село і тепер приймає гостей з різних куточків України та Європи.
Що їм пропонує та чим приваблює, дізнавайтеся в матеріалі.

Життя у селі - не лише важка робота й майже цілодобове порання на городі. Мешкаючи там, можна знімати відео, які будуть збирати “лайки” в соцмережах, стати блогером або справжнім магнітом для іноземців та зіркових гостей. Як працюють перші два пункти, журналістка vsim.ua розповідала у матеріалі Відео з козами й свекрухою. Хмельничанка Марія переїхала жити в село й почала вести Instaблог.

Хмельничанин Сергій Толстіхін також переїхав жити у село. Блогу в соцмережах він не веде. Натомість регулярно приймає відомих українців та гостей із Європи. Останніми були шестеро пенсіонерів з Франції. Погостювавши в Сергія, ті продовжили свою мандрівку іншими місцями України. Тим часом хмельничанин поділився, чим приваблює гостей його глиняна хата і що їм пропонує.

У Сергія гостював відомий телеведучий, французи, швейцарці та італійці

Сергій Толстіхін - відомий веломандрівник, про подорожі якого на ВСІМ неодноразово з’являлися свіжі історії. Чоловік накрутив тисячі кілометрів європейськими дорогами на велосипеді та взявся впроваджувати інновації на Хмельниччині. Загалом він відвідав у такий спосіб 31 країну. Історії їхніх із коханою мандрів зможете прочитати за посиланнями в кінці матеріалу.

Відео дня

На початку цього року життя пари змінилося. Вони придбали хату в селі, у мальовничому куточку на Поділлі - Бакоті. Тепер Сергій більшу частину свого часу проводить саме там.

Після покупки, він власноруч взявся за ремонт й облаштував замість звичайної сільської хати садибу для тих, хто подорожує - “Дім мандрівника”. Каже, саме в таких вони з коханою зупинялися під час своїх веломандрів Європою.

Сергій наголошує - це не готель, а простір з певною концепцією. У будинку неподалік Дністра можуть зупинятися всі ті, хто подорожує. Таким чином люди матимуть можливість зустріти однодумців, поласувати місцевими смаколиками й напоями і поділитися теплими історіями біля вогнища.

Возможно, это изображение (2 человека, люди стоят, велосипед и на открытом воздухе) — Сергій із гостею-мандрівницею

Ідея створити садибу з’явилася після того, як ми відвідали 31 країну на велосипеді. Ми багато їздили селами, бо автодороги закриті для велосипедистів. Тому пересувалися другорядними доріжками й зупинялися в різноманітних зелених садибах й кемпінгах. І нам це дуже подобалося, - каже Сергій Толстіхін. - Я не міг повірити, що на Бакоті можуть так дешево коштувати будинки. І коли мені показали хати за 4 і 6 тисячі доларів, я був вражений. Тому ми придбали хатинку в селі Гораївка. На нашій ділянці є три будівлі - основна туристична хата, будівля, в якій ми живемо, із господарськими приміщеннями і сараєм. А також третя хатинка, де ми будемо облаштовувати мінімузей крамницю.

Гості зеленої садиби Сергія - не лише мешканці Хмельницького чи інших куточків України. “Дім мандрівника” перетворився у справжній магніт для іноземців. Цьогоріч там зупинялися туристи з Польщі, Швейцарії, Італії та Швеції. А останніми гостями були пенсіонери з Франції. Сергій розповідає: їх було шестеро. Зупинилися в садибі, бо Бакота - була однією з локацій їхньої подорожі. Після проведення часу на Хмельниччині, вони попрямували в Карпати, а потім - до інших міст Європи.

Возможно, это изображение (2 человека, на открытом воздухе и дерево)

Крім того, до садиби Сергія навідуються і зіркові гості. Одним із них став журналіст і телеведучий Костянтин Грубич, що є кореспондентом ТСН і ведучим програми “Знак якості” на Інтері. Його хмельничан Сергій пригощав місцевими смаколиками, розповідь про які заслуговує окремого абзацу в цьому матеріалі.

Їжа від баби Дуні та наливки з бузини й терену

Мандрівники, які зупиняються в Сергія, ризикують закохатися не лише в природу Поділля, а й в місцеву їжу, якою пригощають гостей. До концепції зеленої садиби хмельничанина входить частування смаколиками, що приготовлені за подільськими рецептами. Все це готують сусіди Сергія. Одна з них - 73-річна баба Дуня. Серед її фірмових смаколиків - кольорові вареники та припалена грибна юшка.

Возможно, это изображение (1 человек, еда и на открытом воздухе)

Моя сусідка баба Дуня готує припалену грибну юшку. Страва за унікальним і старовинним рецептом. Виходить смачно і з таким легким ароматом диму. Також вона ліпить кольорові вареники. У зелені додається шпинат, в жовті - сік моркви, а в червоні - сік буряка. Ще одна сусідка виготовляє сир із місцевими спеціями. Виходить будз по бакотськи. Ще одним смачним смаколиком є мініхамон індичий. Це індича гомілка, яка вимочується в солі. Виходить, як бастурма. Дуже смачно смакувати із пивом чи вином, - розповідає Сергій.

Місцеві напої теж мають чим здивувати. Хмельничанин розповідає про наливки, якими частують мандрівників - з квітки бузини й терену. А вже наступного сезону гостей садиби Сергій планує здивувати крафтовим пивом і сидром власного виробництва.

Хочеться заздалегідь попередити гостей, що замовляти всі напої необхідно заздалегідь. Адже всі вони є крафтовими. Тож постійно в наявності ми не можемо їх мати, - додає Сергій.

У садибі Сергія можна сходити в туалет посеред музею

Сергій розповідає, що крім надання житла своїм гостям, їм пропонується чимало колоритних фішок. Зокрема, туалет-музей, що є в “Домі мандрівника”.

Чоловік розповідає, що і сам полюбляє довго посидіти в туалеті. Саме через це вирішив перетворити звичайну вбиральню у своїй садибі на неординарну. Там він розмістив предмети старовинного побуту, що колись використовували місцеві.

Возможно, это изображение (в помещении)

Також у вбиральні Сергій розмістив різні публікації з історії Бакоти та села Гораївка. А ще там є ретро-журнали та інші матеріали, прочитавши які, можна пореготати з анекдотів чи інших приколів. Ще однією річчю, що привертає увагу в туалеті є поличка із пляшками з-під пива. Щоправда, допоки лише українського виробництва. Та в планах поповнити її іноземним “склом”.

Загалом розміститися в “Домі мандрівника” можна як маленькими, так і великими компаніями. Номерів сімейного типу в садибі є всього декілька. Разом із тим, є окрема кімната, що нагадує хостел. Там можуть ночувати від 6 до 12 людей.

Місць для нічлігу в нас відносно мало. Є дві кімнати сімейного типу. В одній може розміститися від 2 до 4 людей, в іншій - 2 -3 людини. Для гостей цих двох кімнат є спільний санвузол. Також у нас є третя кімната хостельного типу. Там є туристичні лежанки. Ці спальні місця передбачені для велогруп і піших мандрівників, - каже Сергій Толстіхін. - Ціна за кімнату на 2 людини - 400 гривень. За додаткове підселення - ще 100 гривень.

Приймає гостей в садибі Сергій не лише навесні чи влітку, а й зараз, восени. Каже, що нині на Бакоті особлива атмосфера. Мовляв, вона пробуджує бажання милуватися краєвидами, пити наливки та ділитися мандрівними історіями.

Возможно, это изображение (сидит, огонь и на открытом воздухе)

Сергій вже розробив близько 10 туристичних маршрутів на Хмельниччині

Досвідчений веломандрівник з Хмельницького взявся за впровадження зеленого туризму в області ще кілька років тому. За його сприяння з’явилося близько 10 туристичних маршрутів. Вони поповнюються цікавими локаціями та дарують місцевим та гостям Хмельниччини нові враження.

Скажімо, маршрут на Дністрі “Легенди Пониззя” продовжує охоплювати цікаві локації. Мандрівники можуть познайомитися із неповторними краєвидами Бакоти, продегустувати місцеве вино, мед чи трав’яні чаї.

Сергій каже, що популяризація зелених маршрутів на Хмельниччині привела багатьох туристів з різних областей України або з-за кордону. “А що й мовити про мешканців Хмельницької області”, - говорить Сергій. Адже чимало з них й гадки не мали, що поряд із їхнім рідним містом чи селом можна побачити стільки цікавого.

Возможно, это изображение (сумерки, небо и озеро)