Анатолій Яковлев створює із дерева справжні шедеври. Козацька зброя та шоломи, різблені шкатулки й тарелі, картини, мініатюри церков та гармати. На один виріб витрачає від 10 днів до кількох років. Але вироби не продає.
У невеликому приміщенні школи № 27 невтомно працює майстер Анатолій Яковлев. Сьогодні він різьбить козацьку булаву. Неквапливо вирізає на рукоятці дрібні геометричні фігури. «Голову» булави майстер лише розграфив. Коли ж закінчить роботу – не загадує. Журналісти vsim.ua поспілкувались із народним умільцем та дізнались про особливості його витворів.
Історик за фахом, різьбяр за покликання
Анатолій Яковлев із Деражнянщини жодного дня не навчався різьбі. Дитячі роки провів у батьковій кузні. Зізнається, що тоді йому дуже подобалось спостерігати за роботою коваля. Але хлопця більше цікавило дерево.
- Я почав вирізати з дерева, відколи зміг щось робити своїми руками, - розповідає Анатолій Адольфович. – Перші вироби різьбив на пасовиську. Часу було вдосталь. То я вирізав свищики, ручки до спінінгів. Мені цікаво було зробити щось самому і бачити результат.
Згодом юний майстер своїми руками готував подарунки для батьків та друзів. Так захоплення переросло в щоденну працю. Але дипломованим фахівцем пан Анатолій так і не став. Закінчивши школу, пішов до армії. Після того вступив на історичний факультет Кам'янець-Подільського педінституту.
- Мені подобалась історія, - каже Анатолій Яковлев. – Тоді вважав, що це дуже цікава наука. Вона постійно змінюється.
Стати вчителем історії чоловіку теж не судилось. Натомість у 1976 році пішов викладати працю. А ще директор попросив вести малювання та креслення. Бо нікому було. У ЗОШ №22 вчителював 23 роки. Досі із теплотою в голосі згадує ті роки. Потім народного умільця запросили викладати деревообробку в національному університеті. Протягом 16 років працював старшим викладачем у ХНУ. Цього року 69-річний Анатолій Адольфович перевівся на посаду майстра виробничої справи.
Своїх виробів не рахував
Чого тільки не побачиш серед виробів Анатолія Яковлева. Шкатулки, пляшки, годинники, картини, тарелі із державною символікою, шоломи, мініатюри церков та козацька зброя. Все із липи. Адже кращого дерева для різьблення умілець не знайшов.
- Дерево – це теплий матеріал, - переконує Анатолій Адольфович. – Із ним легко працювати. Візерунки вигадую сам. Найбільше подобаються геометричні форми. Буває всю ніч не сплю - обдумую узори. Особливо я тішуся, коли закінчу роботу. Бачу результат.
Скільки робіт створив за життя не уявляє навіть сам майстер. Адже ніколи їх не рахував. На виготовлення кожного із них витратив дні, а то й роки. Так, невелику шкатулку розмірами 10х5 см майстер виготовляє впродовж десяти днів. А гармату «Дар’я» довжиною 2,20 м та шириною 1 м створював протягом чотирьох років.
- Я пишаюся усіма своїми виробами, - щиро зізнається майстер. – Гармату виготовив спеціально до 300-річчя Бородінської битви, у якій взяли участь 100 тисяч українців. Назвав її на честь онучки. Ще одну подібну гармату подарував ректору університету. Вона прикрашає його кабінет.
Його витвори є у багатьох містах України та приватних колекціях Турції, Росії, Бельгії, Польщі, Чехії і Латвії. Майстер оцінює власні вироби, але не продає.
- Речі, які зробив, я лише дарую, - запевняє Анатолій Адольфович. – Якось на виставці мене запитали скільки коштує шкатулка. Я відповів, що її вартість 1000 гривень. Але річ не продаю. А «покупець» почав допитуватись чи вона має позолоту. Але ж я вклав час і працю.
Зі своїми витворами митець відвідав не одну виставку в різних містах України. Побував навіть у Верховній Раді. Часто виставляє доробки під час місцевих свят. У невеликій папці він зберігає 44 грамоти за власні заслуги. Анатолій Яковлев є членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Мастер Автополив
Анатолій Долинський
Діана Граділь