„Ніагара” „збожеволіла” на рок-концерті у Хмельницькому

„Ніагара” „збожеволіла” на рок-концерті у Хмельницькому
Ніхто не розкаже про музикантів цікавіше, ніж вони самі. Тож поки лунала музика хмельницького гурту “Lady Jane”, ми разом з солісткою „Ніагари” Вікторією Кришталь (Папа) перебували по інший бік сцени, де мали змогу поспілкуватись

З самого початку львівський рок-гурт „Ніагара” мав би бути комерційним проектом. Та цього не сталося. У душі музикантів було щось таке, що неможливо купити. Кожен з них, окрім музики, займається ще чимось, проте безперервно шокує фанів водоспадом енергетичної альтернативної музики. Солістка Вікторія настільки влилася в чоловічий колектив, що, за словами інших музикантів, стала своєрідним „колегою-хлопцем”. Вона не має права плакати, хоча, як зізнається, в повсякденному житті прояв такого роду емоцій для неї є досить символічним. А плаче вона з будь-якого приводу.
- З виходом нового альбому гурт подорослішав. Вікторіє, розкажіть, які зміни відбулися за останні роки творчості у гурті „Ніагара”, які відкриття робите. Словом, у чому полягає ваше зростання?
Матеріал альбому „Добра” вже досить вистояний, мов добре вино. В принципі, туру на підтримку цього альбому ми не робимо, але є міста, які запрошують пограти вживу, і ми з радістю їдемо з концертом. Місто Хмельницький стало одним з перших, яке почує пісні з нового альбому.
- Задумувалися над випуском повноцінного альбому? Чи так і залишиться платівка „Добра” промо-альбомом?
Весь накопичений матеріал „Ніагари” віддаємо просторам Інтернету. Нехай люди слухають та збагачуються музикою. Стосовно повноцінного альбому, мабуть, він стане наступним. Альбом „Добра” видавати не було сенсу. Він створювався досить довгий час та завоював схвальні відгуки багатьох прихильників.
- Вікторіє, під час виступу на сцені у тебе досить сильна енергетика, іноді навіть складається враження, що це взагалі твоє інше его. Відчуваєш всередині це перевтілення? На сцені ти така ж, як і в житті?
Я – емоційна особистість і буваю дуже різною. Від того потерпають мої рідні та близькі люди. Не буду кривити душею, виходячи на сцену, відчуваю, що стаю іншою. Не можу це пояснити... Проявляється, мабуть, те, що в цивільному житті ти не можеш вилити, оскільки є певні ліміти та правила. Музика – місток, через який можна перейти до людей та подарувати творчість. Інколи обурює те, що рок-музику сприймають як негативізм та купу комплексів. Це все неправда! „Ніагара” несе позитивну енергетику, оскільки однойменний водоспад дарує альтернативну музику. Хочеться, аби кожен усміхався, слухаючи нас.
- Знаю, що гурт виступав на багатьох фестивалях, де отримував чимало нагород. Чи націлені на великі європейські фести типу Glastonbury чи Sziget?
Востаннє ми були на міжнародному фестивалі „Крок у майбутнє” минулого літа в Херсоні, де стали лауреатами. Загалом, в планах чогось подібного немає. Зараз не женемося за чимось таким, що могло б нас вирізняти. Музика сама про себе говорить.
- Музиканти в політиці – це вже стало традицією... „Ніагару” у політику не кличуть?
Я не можу засуджувати дії інших музикантів, співаків. Власне, кожен з нас має свою свідому політичну позицію. „Ніагара” – абсолютно незаангажований гурт. Ми –андеграунди, граємо у своє задоволення та задля задоволення інших людей.
- Яким для тебе є ідеальний ранок, такий, що дає натхнення та енергетику на цілий день?
Ідеальний ранок... Коли прокидаєшся і чуєш дитячий сміх, коли всі здорові, коли бачиш усмішки довкола себе – це прекрасний ранок.
- Який він, ранковий Львів?
Львів зараз дещо змінився. Місто славиться дощем, проте, все ж таки, рідне місто завжди надихає. Коли бачиш мокру бруківку, чуєш, як б’ють дзвони, і бачиш людей, які тобі рідні, - з’являється величезне натхнення. Це неможливо описати! Мабуть, це звучатиме досить пафосно, але музиканти гурту являються фанатами свого міста. Львів як домівку ніколи не змінимо!
- Поділися шкалою цінностей: музика, секс, дружба. Що обиреш в першу чергу?
Мабуть, мій вибір буде дивним... Спочатку оберу дружбу, потім музику, а потім секс. Хоча до всіх складових я абсолютно не байдужа!
- Найбожевільніший вчинок?
Кожен виступ – то є моє божевілля! До речі, майже кожного виступу мені „вдається” розбити як не ніс, то губу, як не руку, то ногу. Просто не контролюю своїх дій (усміхається, - прим. автора), адже намагаюся якомога більше віддавати себе творчості.
- Які наразі маєш амбіції? І чи є серед них слово „слава”?
„Слава” – поняття досить розмите, особливо у наш час. Гурт не оперує таким терміном, оскільки абсолютно не крутимося в шоу-бізнесових колах. Для нас прийнятніше бути „широко відомими для вузького кола”, для людей, які зібралися зараз. Віддача людей говорить сама за себе.
- Як уявляєш власну музику років за десять?
Маю надію, що ми все ж таки ще будемо грати. Адже саме це займає велику частину нашого життя, від музики неможливо позбутися.
Інформаційна служба газети “Діловий тижневик “ВСІМ”

0
0
0
0
Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Хмельницького за сьогодні

Афіша та квитки на Moemisto.ua Афіша:
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up