У всі важкі для нашої держави часи, в усіх походах та війнах (не виключаючи козацьку добу і Велику Вітчизняну війну) наші доблесні воїни брали із собою у бій іконки Божої Матері. У часи лихоліть держава наша завжди відчувала благодатний Покров Заступниці роду християнського. Мати Божа захищала й милувала Святу Русь, наказувала та знову повертала свою любов людям, що проходили за гріхи крізь страждання й очищали каяттям свої серця.
Свято Покрова Божої Матері є подвійним торжеством для усіх хмельничан, адже наш кафедральний собор освячено на честь Покрова Пресвятої Богородиці.
Напередодні такого великого свята виникає логічна думка, яка підкріплена світовою практикою. Храмове свято здавна ставало святом українських сіл та міст. Ця побожна традиція не оминула й інші країни (наприклад, Грецію). Зважаючи на викладене, Митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Антоній неодноразово пропонував міській владі день міста Хмельницького святкувати на Свято Покрова, проводячи його з урочистим Богослужінням, хресною ходою, а потім і з ярмарками та іншими розвагами. Це було б не лише відродженням побожних традицій народу, але й вдалим вирішенням дилеми. Справа у тому, що День міста, який припадає на останні суботу та неділю вересня, часто співпадає зі святом Воздвиження – днем пісним, коли православні люди не можуть веселитися та розважатись.
Отже, гадаю, цю думку підтримають наші городяни, а також, можливо, замисляться і можновладці.
Святкуючи престольне свято нашого Свято-Покровського собору, передаю усім благословення Митрополита Антонія: нехай Матір Божа, простираючи Свій Небесний Покров, завжди заступає, спасає та милує усіх нас!