Олександр Марцинкевич та гурт «Кабріолет»: романси від душі

Початок о 19:00.

Квитки – 100-450 гривень.

- Ми співаємо від усієї душі і від чистого серця, бо свого глядача ми дуже цінуємо і поважаємо, адже він добрий, чуйний і культурний, - каже у інтерв’ю співак Олександр Марцинкевич. – Останнім часом я помітив, що на концерти гурту «Кабріолет» приходять люди різного віку. Це і 16-річні, і люди старшого віку. Це означає, мабуть, що наша музика їх хвилює і змушує замислитися.

Олександр Марцинкевич створив гурт «Кабріолет» у Санкт-Петербурзі у 1994 році. З того часу пісні із циганським запалом і глибиною почуттів стали популярними не тільки у Росії, а й у багатьох країнах світу.

- Наші пісні просто так не народжуються. Для цього повинно статися щось незвичайне, але захоплююче. Я повинен себе відчувати або дуже погано, або дуже добре. Тоді слова самі лягають на музику, яка з’являється сама по собі, - каже Олександр Марцинкевич. – Я можу розбудити свого аранжувальника В'ячеслава Полосьмакова о третій годині ночі і показати йому нову пісню. Я завжди дослухаюся до його думки. Але беззаперечним авторитетом у мене залишається глядач. Під час виконання нових пісень я завжди слідкую за реакцією людей, як вони сприймають їх.

Любов до музики та гри на гітарі у співака з’явилася ще у дитинстві. Вперше він взяв у руки гітару у сім років та прийшов з нею до першого класу. Грати хлопчик навчився у дев’ятирічному віці.

- Коли у школі діти бавилися іграшками, мама купила мені маленьку гітару. Я співав про все, що бачив. Відтоді ми з інструментом нерозлучні, - каже Олександр Марцинкевич. – Мені подобалося уявляти себе якимось відомим виконавцем. Я грав на гітарі і співав пісні, стоячи перед дзеркалом. Коли був маленьким, приходив до магазину, аби купити платівку улюбленого гурту, але не знав назви. Тоді я ставав і танцював для продавця, щоб пояснити. Навколо збиралися люди, слухали і плескали.

Виконавець, співаючи романси, полюбляє слухати етнічну музику, особливо болгарську і турецьку.

- Дуже подобаються пісні французьких циган. Роми майже всюди є, відрізняються тільки звичаями. Головна традиція, якої я намагаюся дотримуватися, - це повага до старших, - каже Олександр Марцинкевич.

Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google