Хмельницький ліцеїст про корупцію: це вада розвитку суспільства

Публікуємо без змін:
Про корупцію в Україні говорять вже давно і майже всі: від опозиційних політиків до високих посадовців. На державному рівні неодноразово приймалися відповідні закони, концепції та програми боротьби з цим ганебним явищем. Однак, масштаби корупції в Україні, на думку наших громадян, залишаються незмінними і досить великими.
Саме це зацікавило мене, майбутнього абітурієнта та повноцінного громадянина держави, тому я вирішив дослідити дане явище з точки зору громадської свідомості. Я провів опитування частини громадян м. Хмельницького з метою виявити їхню думку про корупцію, в яких сферах життя вона проявляється якнайбільше.
Результати дослідження я порівнював з результатами аналогічного дослідження Київського інституту соціології, які проводилися в 2007 та 2009 роках. Отже, перейдемо до результатів дослідження.
На запитання «Як ви оцінюєте рівень корупції в Україні?» більшість респондентів відповіли, що її рівень високий, майже така ж частина опитаних відповіла аналогічно в 2007 та 2009 роках. Якщо влада вважає, що це хибне твердження, можливо потрібно проводити кращу ознайомчу роботу з населенням.
Як свідчить порівняння громадської думки у 2007, 2009 та 2011 роках, практично не змінилося уявлення, що корупція в органах влади - звичне явище (2007 – 49%, 2009 – 46,2%, 2011 – 42%), проте значно зменшилася кількість осіб, які вважають, що у корупційних діяннях винні насамперед керівники органів влади (2007 – 20%, 2009 – 18%, 2011 – 10%), та збільшилась частка респондентів, які вважають, що чим суворішим буде покарання, тим менше вони будуть вчинятися (2007 – 16%, 2009 – 17%, 2011 – 20,5%); є певна частина осіб, які вважають, що при вирішенні більшості питань в органах влади повинні давати хабарі (2007 - 9,2%, 2009 – 9,5%, 2011 – 11,2%), причому порівняно з попередніми роками у 2011 році це твердження отримало більше прихильників.
«Якщо не дати хабар, то й не вирішиться питання», – вважає більша частина опитаних (2009 – 26,8%, 2011 – 42,25%). У цьому й полягає причина виникнення корупції в Україні, адже люди самі дають хабар, тому що вважають, що в іншому випадку їх проблема не розв’яжеться, звісно, це недолік і дозвільної системи, і органів влади. Проте значна частина населення (24,4%, 26,8% відповідно) вважає, що з них хабарі вимагають – це друга причина виникнення корупції в Україні.
В опитуванні було таке важливе запитання: як вчинять респонденти у випадку, якщо з них вимагатимуть хабара? Це питання суттєве для того, щоб з’ясувати, наскільки люди готові (хоча б у намірах) боротися із хабарництвом. Результати вражають, адже серед населення 47% (41% у 2009 році) однозначно, без усякого супротиву, дасть хабара, 22 % (16% у 2009) хабара не дадуть, але й нічого не чинитимуть – просто відмовляться від вирішення свого питання. І навіть на такі дії, як скарга керівництву, готові 11,1% опитуваних. Тобто можна констатувати, що у населення майже відсутня готовність взагалі щось робити практично у боротьбі з корупцією, навіть такі не загрозливі дії, як звернення до ЗМІ.
Отже, необхідно розробити та впровадити системи заходів та програми підвищення рівня знань та виховання різних верств населення, щодо ролі, шляхів і форм розвитку інститутів громадянського суспільства, формування негативного ставлення до корупції, протидії чинникам, що її зумовлюють, зміцнення патріотичної мотивації особистої участі у запобіганні та викритті фактів корупційних діянь.