Як освоїтися у гуртожитку

Існує думка, що студент не може називати себе студентом, якщо не жив у гуртожитку. З таким твердженням можуть посперечатися ті, хто навчався у рідних містах або знімав квартиру чи кімнату. Але, те, що в “общазі” студенти проходять своєрідний курс молодого бійця не заперечить ніхто.
Першим кроком у поселенні до гуртожитку повинно бути налагодження хороших стосунків із комендантом, кастелянкою та вахтером. Вони “і цар, і Бог, і мама з татом” у гуртожитку. Їхня немилість може суттєво зіпсувати вам роки, проведені у “гурті”. Якщо на першому курсі студенти кімнат собі не вибирають собі, то шоколадка або коробка цукерок, подаровані коменданту, можуть допомогти у покращенні умов проживання у майбутньому. Також від “начальників гуртожитку” залежить, з ким ви будете жити найближчі роки.
Кастелянка – друга за рангом людина в “общазі”. Під її контролем знаходиться обіг ліжок, тумбочок, матраців, подушок та іншого казенного майна у гуртожитку. А тому хочете комфортніше проживати - налагоджуйте стосунки із кастелянкою.
Вахтер. Здавалося б, не дуже важлива постать у “гурті”, але кожен студент скаже, що погані стосунки з вахтером “вилізуть боком”. Якщо ж ви зуміли справити гарне враження, вам простять і пізнє повернення до свого нового дому, і гостей пропустять до вашої кімнати.
З перших же днів намагайтеся потоваришувати з якнайбільшою кількістю старшокурсників. Часи “дідівщини” в гуртожитку уже давно минули, і вас ніхто і нікуди не буде ганяти, а от допомогти у навчанні більш досвідчені студенти зможуть.
- Зі старшокурсниками потрібно дружити. Вони допоможуть з конспектами під час сесії, розкажуть, як задобрити викладача та й зможуть вирішити проблеми по гуртожитку. А в голодні часи і продуктами допоможуть, - розповідає студентка п’ятого курсу Хмельницького національного університету Людмила Шачковська.
Також не варто забувати і про старост. Їх, до речі, може бути досить багато – старости секції, блоків та гуртожитку. Вони відповідають за чергування, виявлення порушників спокою, можуть допомогти і з вирішенням питань, що відносяться до юрисдикції коменданта, кастелянки чи вахтера.
Чого вам не загрожує у гуртожитку, так це переїдання. В “общазі” забагато продуктів не буває. Понадіявшись на співмешканців, ви ризикуєте півтижня ходити голодним.
- Мій сусід по поверху одного разу не розрахував із провізією і за декілька днів до вихідних залишився лише з хлібом. Так він взяв пакет і ходив від кімнати до кімнати, просячи по одній-дві картоплині. У підсумку за десять хвилин назбирав два кілограми картоплі. Ще дістав цибулі і приготував смачну смажену картоплю. У гуртожитку студенти радо діляться продуктами, але ти також повинен час від часу допомагати ближньому, - радить випускниця Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту Анна Подиняк.
Розвивається у жителів гуртожитку і комерційна “жилка”:
- Заселившись в “общагу”, потрібно було вирішувати питання із холодильником. Благо, під руку підвернулися хлопці, які виселялися і думали кому ж продати старенький “Дніпро-3”, - згадує хмельничанин Ігор Губар із п’ятирічним досвідом проживання в університетському гуртожитку. - Вийшло так, що у них я купив його за сто гривень, а коли ж я закінчив університет, продав цей холодильник іншим новосельцям за 130 гривень.
Звичайно, вимоги в студентських гуртожитках приблизно однакові, найчастіше схожі у них і проблеми. Головний же чинник, який відрізняє один гуртожиток від іншого, - це люди і їхнє ставлення один до одного. Ось чому одні студенти називають гуртожиток рідним домом, а інші мріють скоріше з’їхати на приватну квартиру і ніколи не згадувати про таку “школу життя”.
Інформаційна служба газети “Діловий тижневик “ВСІМ”

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.