У 120 гривень хмельничанам обійдеться мінімальний Великодній кошик

Хмельничани активно готуються до великого свята. Настав час подумати про те, що покласти у великодній кошик. Більшість людей вже відвідують передсвяткові ярмарки, базари та розпочинають закупівлю продуктів у крамничках. Вибір чималий

У Воскресінні люди бачать підтвердження існування життя після смерті, що і є головним змістом цього святкування. Багатий пасхальний стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої. Кожен продукт має своє символічне значення і кладеться в плетений кошик. Прикривається все рушничком.

Беруть також свічку чи лампадку, які необхідно буде запалити під час освячення. Свічка – предмет, що символізує світло та Божу благодать. Запалюючи свічку у церкві під час служби, ми духовно єднаємося з іншими віруючими, вона означає спільну радість свята.

Продукти освячуються для того, щоб люди відчули не лише духовну, але і фізичну радість свята. Важливо пам’ятати, що нічого освяченого не можна викидати на смітник. Поділіться такими продуктами із ближніми, віддайте їх бідним.

Відео дня

- Важко уявити святковий стіл без головної прикраси Великодня – освяченої паски, - розповідає протоієрей. – Паска або куліч – це так званий «домашній артос», який готується зі здобного тіста з родзинками та великою кількістю цукру. Артос – хліб, який стоїть у храмах протягом усієї Пасхальної Седмиці та виноситься на хресні ходи. Він освячується у перший день свята, а потім, у суботу Пасхального тижня, роздається вірним. Христос являвся учням після воскресіння, вкушав з ними їжу. На згадку про це апостоли залишали під час трапези вільне місце за столом і перед ним частину хліба, твердо віруючи, що сам Христос невидимо присутній серед них. Традиція освячувати артос належить до тих часів. Християни також готують свій домашній артос, освячують його у храмах та вкушають з молитвою та благоговінням під час святкової трапези. Значення цього хліба і у тому, що він заміняє Старозавітні опрісноки. Символічно він також означає перехід від Ветхого до Нового завіту. На відміну від опрісноків паски печуть з квасного тіста на знак того, що Спаситель порівнював Царство Небесне із закваскою. У перекладі з грецької «артос» і є квасний хліб. Є паски і з сиру. Вони у формі усіченої піраміди з зображенням букв «ХВ». Така паска – символ Гробу Господнього. Вона заміщає на святковому столі пасхальне ягнятко. Сам Христос приніс себе у жертву, ставши Новозавітним Агнцем, закланим за гріхи людей.

Необхідним атрибутом пасхального кошика є писанки та крашанки. Від початку їх робили лише червоними. До речі, у темно-червоний колір споконвічно викрашували яйця за допомогою шелехи від цибулі. Їх появу передання пов’язує із Марією-Магдалиною, яка з’явилася зі звісткою про Воскресіння до імператора Тиберія, подарувавши йому яйце – символ Воскресіння, яке прийняло такий колір після того, як імператор не повірив у цю звістку і сказав, що якщо це правда, то нехай яйце стане червоним.

- Символізм яйця очевидний – це символ життя, - каже Олександр Дацюк. - Як у яйці за шкаралупою приховане життя, так і гроб Христа Спасителя містив Життя у своїх надрах. На згадку про це на Великодньому богослужінні співаємо: «Пасха Красная». Такими яйцями вітають один одного вірні, а також приносять їх на могили рідних у поминальну неділю, щоб і з ними поділитися радістю Воскресіння. Викрашування яєць у інші кольори, а також писанки – це народна творчість. До речі, писанка як витвір мистецтва розповідає навіть про те, до якого регіону України належить її автор – це справжні шедеври творчості нашого побожного народу. Щодо наліпок – це вже своєрідна профанація та вульгаризація справжньої писанки. Звісно, нічого поганого у них немає, але якщо вони містять зображення ікон та освячуються, то їх вже викидати у смітник не можна. Усі освячені предмети релігійного вжитку, у тому числі і ці наліпки, повинні утилізуватися через спалення. Це не завжди зручно, тому треба думати завчасно, чи варто їх застосовувати і чи ми готові потім належним чином їх утилізувати. Яєчна шкаралупа з крашанок може бути висипана на город або клумбу, але не викинута на сміття з іншими нечистотами.

Домашня ковбаса, шинка, сало, сіль та масло – усе це також доречно класти до кошика. Масло чи сир – продукти з молока, символізують нерозривний зв’язок матері та дитини, людей та Ісуса Христа. Сіль – символ достатку. До того ж її вважають оберегом, адже і в хату приходили із хлібом-сіллю, і в дорогу брали з собою дрібку солі.

Корінець хрону особливо поширений на західній Україні. Він символізує гіркоту рабства у Єгипті та незламність людського духу після прийняття таїнства Сповіді. На освячення м’ясних і молочних продуктів, а також солі, передбачені окремі молитви.

- М’ясні страви – символ Пасхального Ангця зі Старого завіту, якого традиційно готували із «гіркими травами», - каже протоієрей. – Тобто і хрін тут не буде зайвим. Перед Пасхою був Великий піст та Страстна Седмиця, і щоб страви, від яких християни утримувалися потягом 49-ти днів, принесли користь, а не нашкодили, їх звісно, потрібно приймати у їжу освяченими та з молитвою.

Святковий Великодній кошик

Паска – 7-20 гривень

Яйця домашні, 10 шт. – 9-14 гривень

Домашня ковбаса, кільце – 38-40 гривень

Масло домашнє, 200 г – 18-22 гривень

Сир домашній, 0,5 кг – 17-20 гривень

Хрін – 4-5 гривень

Кошик – 25-60 гривень

Чому Великдень святкується у різні дні?

Великдень відзначається в першу неділю після першої повні, що йде за днем весняного рівнодення. Але якщо перша повня припадає на неділю, то Великдень святкується в наступну. Крім того, християнська Пасха не святкується в один день з іудейською.

Місячний календар має 354 дні, на відміну від сонячного, який, як відомо, становить 365 днів. Тож місячний календар менший за сонячний. У місячному місяці 29,5 діб, тобто повня відбувається кожні з 29 днів.

Оскільки день весняного рівнодення найчастіше припадає на 21 березня, то святкування Великодня не може бути раніше 4 квітня і пізніше 8 травня.

Православна і католицька церкви виконують літочислення за різними календарями. Православні християни – за юліанським, а католики – за григоріанським. Звідси святкування православного та католицького Великодня також припадає на різні дні.

Наприклад, у 2013 році католицький Великдень припадав на 31 березня, а православні святкували Христове Воскресіння 5 травня. У цьому році дні святкування співпали.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.