У Хмельницькому попрощались із 31-річним військовим Романом Бочковським

Анастасія БЕВЗ

Роман мав звання старшого лейтенанта, служив у Чернігові.
Вдома військового не дочекались мама, батько і сестра.

Однокласники, друзі, шкільні вчителі та рідні. Всі, хто знав Романа, несуть до ритуальної служби букети живих квітів.

Сьогодні, 25 квітня, Хмельницький прощається з військовим Романом Бочковським.

Його троюрідна сестра Леся ледь стримує сльози. Каже, вони разом росли. Мали десять років різниці.

Відео дня

– Я знаю його тільки з дитинства. Він був енергійний, веселий, дуже добрий хлопчик, – каже Леся.

Знайомі розповідають, Роман навчався у школі №14. Попрощатись зі своїм випускником прийшла класний керівник Людмила Полюк.

– Ромчик навчався зі мною від 5-го по 9-й клас. Дуже відповідальний, зібраний, активний, дуже дружелюбний. Це була дуже добра дитина. Він був здібний до всього. Дев’ятий клас він закінчив з відзнакою, а після цього навчався в обласному ліцеї, – каже педагог.

Мама хлопця була вчителькою у школі №14, а батько – геодезистом. Після ліцею Роман вступив до національного університету «Львівська політехніка» і вирішив слідувати по стопах батька.

Близький друг батька Романа розповідає, хлопця він знав з чотирьох років.

– Він приходив до нас з батьком на роботу. Знаю, що він закінчив «Львівську політехніку» за фахом «геодезист». Був розумний, ввічливий і спеціаліст хороший, – каже пан Петро.

Близькі поділились, що Романа мобілізували на початку повномасштабної війни. Спочатку він проходив службу в Шепетівці, а згодом його перевели до Чернігова.

Роман загинув 17 квітня. Кажуть, він отримав важкі поранення внаслідок ракетного удару по Чернігову.

Хмельничанина поховали на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Дякуємо, що прочитали. Підтримайте автора та редакцію Всім.юа гривнею

Максим Фарина,

Головний редактор ВСІМ

Дякуємо за вашу підтримку!

Війна змінила багато всього, але не нашу мету — розповідати правду, яка важлива сьогодні, як ніколи.

Ваша допомога — це не просто фінансова підтримка. Це ваша довіра, яка дає нам сили. Завдяки вам ми створюємо якісні статті, запускаємо нові проєкти та досліджуємо важливі теми.

Ми залишаємося незалежними, щоб служити тільки вам — нашим читачам. Адже журналістика, яка працює для читачів, — це єдиний шлях до правди.

Кожен ваш донат — це крок до розвитку нашої редакції та збереження свободи слова. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми робимо важливу справу для Хмельницького та України.