На Хмельниччині попрощались з шістьма захисниками: імена

• В останню дорогу провели Віталія Бочарова, Бориса Гнатюка, Олександра Загороднього, Володимира Комаринського, Олександра Панасевича та Юрія Полонського.

• Дзнавайтесь їхні історії.

Знову шість важких втрат понесла Хмельниччина – загинув чийсь син, чоловік, батько, брат чи друг. Цими днями з військовими прощалися у рідних містечках. Про втрати повідомили у місцевих адміністраціях. 

Віталій Бочаров

Вчора, 24 квітня у Нетішинській громаді попрощались із захисником – Віталієм Бочаровим, який сім місяців вважався зниклим безвісти.

Про це повідомила Нетішинська міська рада.

"Сім місяців воїна вважали безвісти зниклим. До останього вірили близькі та рідні і не втрачали надії, що живий, що подасть звістку про себе. Проте, на жаль, дива не сталося", — йдеться в повідомленні.

Віталій Бочаров народився у Нетішині у 1973 році. На російсько-українській війні був старшим сержантом, командиром відділення гранотометного взводу механізованого батальйону в/ч А7013.

Загинув військовий 6 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області. Йому було 51.

Борис Гнатюк

Сьогодні, 25 квітня, у Чорноострівській громаді відбулося прощання з Героєм Борисом Гнатюком. Він загинув 13 квітня під час виконання бойового завдання поблизу села Новокалинове, на Донеччині. Про це повідомили у громаді.

Борис Гнатюк родом з села Антонівка. Після закінчення місцевої школи продовжив навчання в Чорноострівській середній школі. Потім – Грушковецьке сільське професійно-технічне училище №45, де здобув кваліфікацію «Бухгалтер сільськогосподарських підприємств». У 2002 році у коледжі Подільського державного аграрно-технічного університету отримав фах агронома. З 2012 року працював приватним підприємцем. У перші дні повномасштабної війни Борис Гнатюк мобілізувався до лав Збройних Сил України. Був стрільцем-мінометником. Разом із побратимами боронили Україну на Донецькому напрямку.

«Він був чудовою, доброю, чуйною, доброзичливою людиною, люблячим чоловіком, турботливим батьком, надійним товаришем, гарним господарем», - згадують у громаді.

Борисові Гнатюку назавжди 52.

Олександр Загородній

У Деражнянській громаді сьогодні провели в останню земну дорогу захисника Олександра Загороднього. Він загинув 19 квітня внаслідок мінометного обстрілу на Луганщині, повідомили у Деражнянській міській раді.

Олександр Загородній родом з села Літки. Після закінчення школи здобув фах тракториста. Працював у деражнянській хлібопекарні, а згодом пішов у будівельну справу. Працював у Хмельницькому. Як тільки почалося повномасштабне вторгнення, Олександр став на захист країни. Служив у 63 окремій механізованій бригаді, був сапером.

«Він вірив у Перемогу, він виборював її і загинув заради неї, залишивши по собі невимовний біль і вічну пам'ять», - зазначили у громаді.

Олександра Загороднього поховали на кладовищі у його рідному селі. У Героя залишились батьки, дружина і двоє дітей…

Володимир Комаринський

Білогірська громада сьогодні, 25 квітня, зустріла живим коридором пам'яті й попрощалася з воїном Володимиром Комаринським. Життя військового обірвалося 22 квітня у місті Чернівці.

 Про це повідомили у громаді.

Володимир Комаринський родом із села Мокроволя. До лав Збройних сил вступив у листопаді 2022 року. Військовий був в номері обслуги зенітного кулеметного відділення зенітного кулеметного взводу зенітної кулеметної роти. Разом з побратимами брав участь в боях на Донеччині.

Поховали захисника на кладовищі у Мокровлі.

Олександр Панасевич

Вчора, 24 квітня, у Шепетівці, що на Хмельниччині, попрощались з навідником Олександром Панасевичем. Захисник загинув 19 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання. Йому було 42 роки.

Про це повідомили у Шепетівській міській раді.

Як зазначили у Шепетівській міській раді, Олександр Панасевич народився 10 листопада 1981 року у Шепетівці. Після закінчення місцевої школи спочатку навчався у Полонському професійно-технічному училищі на тракториста-машиніста, згодом — у Шепетівському професійному ліцеї на електрогазозварювальника. Строкову службу проходив в Ізяславі у полку військ спеціального призначення, пізніше — у Тернополі.

У Шепетівській міській раді повідомили, 2014 року Олександра Панасевича мобілізували до лав Збройних сил України. Він служив на аеродромі у Старокостянтинові, підвозив боєприпаси у зону бойових дій. Після демобілізації працював зварювальником на шепетівському ремонтному заводі. З початку повномасштабного вторгнення Олександр Панасевич був мобілізований і направлений у шепетівський зенітний ракетний полк. Служив на Харківщині, Херсонщині й Донеччині. У воїна залишилась дружина і троє дітей.

Юрій Полонський

У жалобі за Героєм Юрієм Полонським – Грицівська тергромада, де жив воїн, і Старосинявська, де минало його дитинство. Сьогодні, 25 квітня, із ним відбулось прощання у Грицеві, повідомили у селищній раді.

Юрій Полонський родом з села Пишки. Тут закінчив школу і згодом вступив у Грицівське вище професійно-технічне училище. Після закінчення – одружився і залишися жити у Грицеві. На фронті Юрій Полонський був кулеметником стрілецького відділення стрілецького батальйону. Боронив Україну на Донеччині.

21 квітня поблизу селища Первомайське під час виконання бойового завдання захисник загинув. У нього залишилася дружина і двоє дітей. Юрію Полонському назавжди залишиться 33…

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.