1 лютого народився письменник, публіцист Євген Маланюк

Євген Маланюк був бойовим офіцером української армії, учасником Першої світової війни та Національної революції 1917-1920 років.

Сам себе письменник називав імператором залізних строф, пізніше ця фраза характеризувала життя і творчість Маланюка у народі. Був лідером «Празької поетичної школи».

Майже вся поезія українського автора є автобіографічною, адже в ній він намагався передати свої почуття, світогляд та розуміння тих подій, свідком яких він став.

Творча спадщина поета має ідейне та тематичне розмаїття. Збірки поезій та есе видавались у багатьох містах Європи й Америки.

Найвизначніші збірки: «Стилет чи стилос», «Перстень Полікрата», «П'ята симфонія», «Земна мадонна», «Гербарій».

ІСХОД

Не забути тих днів ніколи:
Залишали останній шмат.
Гуркотіли й лякались кола
Під утомленний грім гармат.
Налітали зловісні птахи,
Доганяли сумний похід,
А потяг ридав: на Захід… на Захід… на Захід…
І услід – реготався Схід.
Роззявляв закривавлену пащу.
П’яний подих нудив, як смерть.
Де ж знайти нам за тебе кращу
Серцем, повним Тобою вщерть?

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.