Нові деталі справи голови МСЕК Тетяни Крупи: мала зв’язки з ДБР та суддями

• У її телефоні слідчі знайшли листування з різними правоохоронцями. 

• Виявили заяву судді Хмельницького апеляційного суду на виїзд за кордон. 

• Розповідаємо детальніше. 

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відхилила апеляційну заяву адвоката голови Хмельницької МСЕК скасувати рішення про арешт майна. Це стало відомо із рішення суду. Однак в ході розгляду справи стали відомі нові деталі у справі Тетяни Крупи. Наприклад, в її смартфоні виявили листування з правоохоронцями ДБР, прокуратури, митниці. Розповідаємо про усе детальніше. 

Зв’язок із правоохоронцями та суддями 

Протягом 3-4 жовтня правоохоронці провели 18 обшуків, під час яких вилучили грошові кошти, банківські картки, мобільні телефони, ноутбуки, флеш-носії, ювелірні вироби, наручний годинник, документи.

Щодо телефонів та ноутбуків: дозвіл на їх вилучення був наданий ухвалою слідчого судді про обшук, вони мають систему логічного захисту. Під час огляду смартфону підозрюваної правоохоронцям не вдалось створити повну копію пам`яті мобільного телефону та скопіювати дані ряду додатків, які були виявлені в пам`яті телефона під час його безпосереднього огляду з екрану (в тому числі додатків Telegram, Signal, Пошта, Gmail)

Однак правоохоронці все ж проаналізували частину інформації у мобільному телефоні обвинуваченої – марки iPhone 14 Pro Max. Відтак у застосунку «Signal» виявили діалоги, які свідчать про її зв’язки із працівниками ДБР, керівництвом прокуратури області, працівниками митниці й іншими. Серед листування виявили й заяву судді Хмельницького апеляційного суду, на ім'я Міністра охорони здоров`я про дозвіл на виїзд за межі України з метою лікування. Серед іншого – низку діалогів із різними громадянами щодо оформлення інвалідності або надання відстрочок від військової служби.  

– Враховуючи наведене, телефони та ноутбук можуть містити інформацію, що має значення для кримінального провадження, та з метою отримання з них інформації/подолання системи логічного захисту призначена відповідна експертиза, – йдеться в ухвалі суду. 

Незадекларовані 137 мільйонів гривень 

В рамках кримінального провадження слідчі встановили, що у період із 2020 по 2024 рік Тетяна Крупа набула 137 091 055 гривень, які значно перевищують її доходи й законність набуття цих коштів не підтверджена доказами.

Під час обшуків за місцем проживання правоохоронці виявили, разом із переведеною іноземною валютою у гривню, загалом 164 308 549 гривень. Сама ж Тетяна Крупа у своїй декларації за 2023 рік вказала 23 781 769 гривні. За шість місяців поточного року вона заробила 1 045 216 гривень, її чоловік – 2 390 509 гривень. Відповідно різниця й склала 137 091 055 гривень через які її й підозрюють у незаконному збагаченні. 

Що стосується вилучених документів: один з них вказує на укладену угоду між Крупою (як стало відомо із матеріалів справи, її дівоче прізвище – Трояновська), її братом та вочевидь племінником. Вони подарували голові МСЕК у січні 2017 року магазин площею 103, 3 квадратних метрів. Його вартість оцінили у 204 739 гривень. У липні 2022 підозрювана продала цей об’єкт нерухомості за 18 000 000 гривень. 

Інші кримінальні провадження 

З матеріалів справи відомо, що в межах цього кримінального провадження розслідуються обставини, які можуть свідчити про вчинення ще низки злочинів. Один із них – відповідно до частини 5 статті 190 Кримінального Кодексу України, а це – шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою осіб. Згідно із матеріалами справи мова йде про те, що у 2021-2024 роках начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, тобто син підозрюваної Олександр Крупа, у змові із батьком, дружиною та матір’ю, далі цитата: 

– Заволоділи [безпідставно отримали] коштами ДП «Гарантований покупець» у сумі близько 11 971 555 грн шляхом реалізації електроенергії, виготовленої сонячними електростанціями, які розміщені на фіктивних окремих домогосподарствах, без розміщених на них окремих житлових споруд, тобто всупереч Закону України «Про альтернативні джерела енергії»;

Також за версією слідства голова МСЕК вжила заходів з метою легалізації отриманого прибутку шляхом внесення їх у статутний капітал ряду підконтрольних підприємств, зокрема ТОВ «Вест Естейт», а також інвестування у будівництво об`єктів нерухомості на території Київської та Хмельницької областей, придбання об`єктів нерухомості за кордоном й не задекларувала це. 

Читайте також: 

Суд у справі Крупи: чи залишиться очільниця Хмельницької МСЕК під вартою

Суд скасував арешт банківського рахунка Олександра Крупи

Не замінить Крупу: Володимир Копанчук відмовився від депутатства у Хмельницькій облраді

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.