Навіщо місту без кордону власна митниця? Розповідаємо історію та функції хмельницької установи

Юлія ВАСІЛЬЄВА

Хмельницька митниця

Детальніше – у матеріалі.

Чохол на телефон з Китаю, запчастини для авто зі США, меблі з Італії – усе це, потрапляючи в Україну з-за кордону, проходить митні процедури. Частина з них відбувається безпосередньо на кордоні, решта може здійснюватися вже всередині країни – зокрема й на Хмельниччині, на тутешній митниці.

Про історію митниці, її основні функції та діяльність — у нашому матеріалі.

Функції митниці та ефективність

Наразі у зоні діяльності Хмельницької митниці три митні пости: «Хмельницький», «Кам’янець-Подільський» та «Славута». Вони забезпечують здійснення митного контролю та оформлення товарів й транспортних засобів.

Наприклад, у липні 2026 року митне оформлення через Хмельницьку митницю здійснили 478 суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Із них 298 були з Хмельниччини, ще 180 – з інших регіонів України. Про це повідомила установа на своїй сторінці у соцмережах.

За липень було оформлено 4 927 митних декларацій: 1 851 були імпортними, 2 709 – експортними, ще 367 – інших видів. Загалом оформили 127 тисяч тонн вантажів, а товарообіг склав 6,7 мільярда гривень.

Серед експортованого найчастіше були продовольчі товари та продукція сільського господарства. Серед імпортованих – машини, обладнання та транспорт.

Начальник Хмельницької митниці Іван Бережнюк під час ефіру на «Українському радіо» назвав категорії товарів, що наразі забезпечують найбільші платежі, – передає Економічна правда. Серед них – високовартісні поставки до атомної енергетики та промислове обладнання. У переліку також частини до транспортних засобів, силові установки та гідравлічні двигуни.

ТВЕЛи для ядерних реакторів – близько 13,5% від усіх платежів митниці.
Частини до транспортних засобів – понад 5%.
Силові установки та гідравлічні двигуни – близько 4-6%.
Легкові автомобілі – приблизно 1,75%, вантажні – 1,65%.
Електротовари та акумулятори – близько 1,5%.

Окрім цього, розповів Іван Бережнюк, значно зросли обсяги ввезення обладнання, пов’язаного з обороною та енергетичною автономією: радолокаційні та радіонавігаційні пристрої, електричні генератори, сонячні панелі, двигуни та силові установки. Також продовжують постачати широкий асортимент товарів широкого вжитку – одяг, взуття, тканини, а для будівництва зростає попит на скло та віконні системи через руйнування інфраструктури.

Як все відбувається

Митниця контролює товари, які ввозять в Україну та вивозять за кордон, і стежить, щоб це відбувалося за правилами. Вона також оформлює товари, протидіє контрабанді та порушенням митного законодавства.

Кордон – це місце, де товар потрапляє в Україну. Хмельницька митниця – одна з установ, яка здійснює митний контроль та оформлення товарів, що переміщуються через кордон – перед тим, як товар потрапить на полиці магазинів чи у розпорядження підприємства. Як це відбувається – на схемі нижче.

Розглянемо роль митниці на прикладі посилок із Temu та Aliexpress, адже навіть чохол на смартфон за умовні 3 долари проходить митні процедури.

Поштовий оператор або експрес-перевізник передає митниці інформацію про товар. Частину відправлень можуть оформити за наданими даними, однак якщо виникають питання до вмісту або задекларованих даних – митниця може провести додаткову перевірку. Наприклад, під час контролю поштових відправлень митники можуть використовувати скануючі системи, а за необхідності – проводити огляд. Якщо з посилкою все гаразд, митне оформлення завершується, і її передають для подальшої доставки отримувачу. Покупець у цьому ланцюжку участі не бере.

Та не лише Китай. Як вказує установа на своїй сторінці у соцмережах, у липні 2026 року підприємства проводили зовнішньоекономічні операції у зоні діяльності Хмельницької митниці з 55 країнами світу. Найбільші частки товарообігу припали на Швейцарію, Польщу, Об’єднані Арабські Емірати, Німеччину та Молдову.

З чого все починалося

20 серпня 1991 року на Хмельниччині почав працювати уповноважений Львівської регіональної митниці. Вже до кінця року було створено безпосередньо митний пост у Хмельницькій області.

8 квітня 1992 року головою Державного митного комітету України Анатолієм Колосом був підписаний наказ «Про створення митних установ», відповідно до якого Хмельницький митний пост було перетворено на Хмельницьку митницю із зоною діяльності в межах усієї області. Штатна чисельність новоствореної митниці становила 40 працівників.

У перші роки діяльності розпочалася масштабна робота з розбудови митної інфраструктури та вдосконалення митного контролю. У зоні діяльності митниці було створено чотири митні пости: «Кам’янець-Подільський», «Шепетівка», «Нетішин» та «Старокостянтинів».

Однією з перших серед митниць України Хмельницька установа впровадила систему уповноважених представників митниці в районах області.

Спочатку колектив працював у невеликому орендованому приміщенні по вулиці Вокзальній у Хмельницькому. Відповідно до Комплексної програми розбудови державного кордону України працівники митниці згодом переїхали до будівлі старого аеропорту по вулиці Пілотській.

У 1994 році розпочали будівництво нового адміністративного корпусу митниці, яке завершилося у 1998 році.

Кримінальні провадження

У травні 2026 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд засудив заступника начальника митного поста «Камянець-Подільський» та митного брокера за корупцію.

Згідно із матеріалами справи, подія сталася у 2023 році. Підприємець, який займався пригоном авто з-за кордону, прийшов на прийом до заступника начальника митного поста через те, що система видавала відмови у розмитненні. Посадовець висунув умову: щоб розмитнення проходило успішно і без відмов, треба користуватися послугами конкретного митного брокера. За кожне авто «зверху» теба було доплатити по 100 доларів.

Підприємець звернувся до правоохоронців й подальші дії відбувалися під їхнім контролем. Брокер готував документи, озвучував суми (які включали офіційні платежі, послуги брокера та хабар керівнику), брав гроші у клієнта і передавав частину посадовцю митного посту.

В ході розгляду справи, суд перекваліфікував статтю обвинувачення. Все тому, що процес розмитнення є повністю автоматизованим, і заступник начальника не мав технічної можливості чи повноважень самостійно відмовити або дозволити розмитнення. Він лише обіцяв громадянину, що завдяки своїй посаді «домовиться» з інспекторами.

І посадовець, і митний брокер свою провину визнали. Заступнику начальника митного посту призначили 85 000 грн штрафу, а його спільнику – 76 500 грн.

Читайте також:

Знайшли 20 кілограмів срібла: на кордоні зупинили автобус «Мілан-Хмельницький»

Подякуй журналістці гривнею