На Хмельницькій АЕС відбудуться благодійні змагання з риболовлі

Вікторія Отаманчук

Світлини - ілюстративні, з відкритих джерел

Вилов окунів – технологічна необхідність.
Зібрані під час змагання кошти підуть на підтримку ЗСУ.

Благодійні змагання з лову окуня спінінгом із човна відбудуться 26 березня на технологічній водоймі Хмельницької АЕС. Рибалки-аматори змагатимуться за кубок клубу рибалок.

Про це інформують у пресслужбі електростанції.

Окунь – дрібний хижак, що росте й розмножується дуже швидко. Він вважається одним із найненажерливіших і нерозбірливих у їжі риб.

«Хижаки зменшують поголів'я риб-біомеліораторів водойми, - зазначають організатори змагань. - Тому існує нагальна необхідність підтримувати баланс, аби експлуатація обладнання Хмельницької АЕС відбувалася відповідно до усіх регламентів».

Тож, вилов окунів на водоймі-охолоджувачі атомної електространції зумовлений технологічною необхідністю.

Рибалки-аматори допомагають армії

Змагання – благодійні та відбуватимуться відповідно до нових правил любительської та спортивної риболовлі.

«Після підлого нападу московитів на Україну, керівництвом «Клубу рибалок-аматорів ВП ХАЕС» було прийнято рішення проводити благодійні заходи на підтримку ЗСУ. Вже проведено сім благодійних змагань і зібрано понад 270 000 гривень, які направлені на закупівлю обладнання необхідного нашим воїнам, - акцентує очільник клубу Сергій Онищук. – Усім, хто долучився до збору коштів, - респект і повага! Слава Україні!»

Більше про змагання й участь у них можна дізнатися за мобільним телефоном 067 383 37 72.

Цікаві факти про окунів

Дискусії щодо того, чому окуня називають «окунем» точаться й нині. Одні вважають, що назва хижого розбійника походить від загальнослов’янського «oko», інші – від праіндоєвропейського «ak», тобто «гострий».
Загін окунеподібних є найчисленнішим у світі і нараховує понад 11 000 видів.
Окунь – азартний мисливець. У гонитві за здобиччю може навіть викидатися на берег.
Звичайний річковий окунь рідко перевищує 40 сантиметрів у довжину. Розмір середньостатистичного екземпляра варіюється від 15 до 20 см.
Окуні живуть у середньому 10 – 12 років. Рекордсменом-довгожителем вважають тихоокеанського дзьобача. Він прожив 205 років.
Морські окуні отруйні. Їх отрута розташована в спеціальних залозах на плавниках. Для людини вона не смертельна, якщо вчасно обробити рану.
Глибоководні морські окуні мають органи, що світяться завдяки бактеріям. Світіння допомагає їм приваблювати здобич.
Найбільший представник окунеподібних – це індоокеанський малоокий групер. Він здатний доростати до 3 метрів при вазі більше 400 кілограмів.
Найважче впіймати великого окуня-горбача. На відміну від своїх дрібних родичів він тримається відокремлено і мешкає на значній глибині.
Вага найбільшого окуня становила 6 кг. Його впіймали в Англії в 1945-му.

Читайте також: