Мати загиблого десантника з Хмельниччини передала автомобіль підрозділу, де служив її син
- Володимир Дмитрук, син Людмили Федорівни загинув на Донецькому напрямку.
- За частину отриманих виплат жінка придбала автівку для його побратимів.
Людмила Федорівна Дмитрук – мати загиблого на війні воїна Володимира Дмитрука, передала автомобіль військовим з 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних Сил України. У цій бригаді служив її син, брав участь у боях за звільнення українських територій на Донецькому напрямку.
Про це розповіли журналісти тижневика «Вперед».
«Того дня жінка чекала із хвилюванням. Бо приїдуть синові побратими. Для них вона за частину отриманих виплат придбала автівку», йдеться в дописі.
Людмила Федорівна знала, що машина на позиціях важлива, особливо для саперів, які виїжджають на завдання, щоб очистити стежки від ворожих мін.
Жінці про це розповідали сини, які воювали разом на Донецькому напрямку. Одного дня ворожа куля поранила молодшого, Володю. І хоч Максим, також поранений, ніс з поля бою на собі брата, щоб врятувати – травма виявилася несумісною з життям. Володимира Дмитрука не стало у віці 34 роки.
Про те, щоб автівку придбати для синових побратимів, жінка думала давно. Матір порадилась із Максимом, старшим, який демобілізувався після поранення. Він маму підтримав і власноруч машину підлаштував під армійські потреби.
Людмила Федорівна, чекаючи військових, склала їм пакети найсмачнішого, що мала вдома. Помагати жінці долучились односельчани.
При зустрічі з хлопцями матір, змучена горем, підійшла і міцно їх обняла.
“Я знаю, – тихо сказала мати, – Усе розумію. Ви не знали мого Вовчика… І ніколи його не бачили… Але це зовсім немає значення. Він так би хотів, і я дуже хотіла допомогти вам, бо ви – мої рідні, ви робите те, за що загинув мій син – бороните Україну. Сьогодні це найголовніше для нас усіх”.
Усі разом закладали автомобілі передачами на фронт: в тій, на якій військові приїхали, і в тій, яку Людмила Федорівна споряджала на війну.
Опісля, військові вирушили на цвинтар, щоб помолитись за Володю, покликали з собою і матір. Натомість жінка відмовилась, відповіла, що все розповість синові потім.
Читайте також:
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Дякуємо, що прочитали. Підтримайте автора та редакцію Всім.юа гривнею
Дякуємо за вашу підтримку!
Війна змінила багато всього, але не нашу мету — розповідати правду, яка важлива сьогодні, як ніколи.
Ваша допомога — це не просто фінансова підтримка. Це ваша довіра, яка дає нам сили. Завдяки вам ми створюємо якісні статті, запускаємо нові проєкти та досліджуємо важливі теми.
Ми залишаємося незалежними, щоб служити тільки вам — нашим читачам. Адже журналістика, яка працює для читачів, — це єдиний шлях до правди.
Кожен ваш донат — це крок до розвитку нашої редакції та збереження свободи слова. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми робимо важливу справу для Хмельницького та України.
