Крихітна скульптура міста - пам'ятник «Черепаха» - непомітно розмістилася біля одного із корпусів ХУУПу.
Кажуть, що її панцир приносить удачу, варто лише його потерти.
Скульптор Микола Мазур подарував цю невелику композицію тодішньому ректору Віталію Олуйку.
Гості міста, які поселились в готелі «Енеїда» і студенти Хмельницького університету управління та права мають змогу зустрічатись з дивною скульптурою черепахи.
встановили - 2002 р.
скульптори - Богдан і Микола Мазури
опис - крокування черепахи по колу - земному шару, символізує циклічність, повторюваність, за задумом скульпторів
Звідки взялася?
З 2002 року бронзова скульптурна композиція «Черепаха» зустрічає і проводжає студентів та викладачів Хмельницького університету управління та права. Адже розміщена прямо при вході до навчального закладу по вулиці Героїв Майдану.
Скульптори даної композиції Богдан та Микола Мазури подарували її тодішньому ректору університету Віталію Олуйку. А він розпорядився встановити скульптуру біля одного з корпусів навчального закладу, вона й стала символом народної мудрості - «поспішай повільно».
Дана ж скульптурна композиція зображає черепаху, яка йде по земному шару, задумано піднявши голову. Її крокування по колу символізує циклічність, за задумкою авторів.
Відео дня
В багатьох народів світу черепаха є символом мудрості та довголіття, адже живе більше ста років. Саме черепаха, за давніми віруваннями, була основним компонентом світобудови - три слони, які тримали Землю, стояли на великій черепасі.
Традиції пов‘язані з скульптурою
Серед студентів та викладачів існують навіть традиції, пов‘язанні з черепахою. Якщо потерти панцир їй, студенти успішно здадуть сесію, а викладачі, в свою чергу, матимуть вдалу та спокійну лекцію. Навіть деякі подружні пари, які знайшли одне одного в університеті, вірять, що якщо потруть панцир, їхній шлюб буде міцним та щасливим.
Проректор Хмельницького університету управління та права Леонтій Чорний розповідає:
- Є такий забобон серед студентів, якщо погладити голову черепасі, то добрі оцінки будеш мати. Та я не вірю забобонам, - стверджує Леонтій Чорний.