Що кладуть у великодній кошик та як правильно провести свято: поради священника

• Священник пояснив значення продуктів у кошику та головні традиції Великодня.

Уже цієї неділі, 12 квітня, православні та греко-католики відзначатимуть Великдень — найважливіше християнське свято, що символізує Воскресіння Ісуса Христа. Однією з давніх українських традицій є освячення великоднього кошика. Це не обов’язковий обряд, але для багатьох родин він залишається важливою частиною святкування.

За словами архієпископа Кропивницького і Голованівського ПЦУ Марка, великодній кошик — передусім народна традиція, а не церковна вимога.

«Великодній кошик — це наша українська традиція, а не загальноцерковна і не є вимогою, що без кошиків свята не буде. Це наша суто місцева традиція. Ми освячуємо ті продукти, які були заборонені під час посту: м’ясо, яйця, масло, сир, паску. Кожна родина має свої звичаї, і це нормально. Фрукти та овочі зазвичай не кладуть, оскільки їх можна було вживати під час посту», — пояснює архієпископ.

Що кладуть у великодній кошик

Кожен продукт має символічне значення та давню традицію.

Паска — символ Воскресіння Христового і «хліба життя». У народі кругла форма означала сонце, а в християнстві — тіло Господнє. Тісто для паски традиційно готують з добрими думками, а крихти після освячення не викидають.

Яйця або писанки символізують нове життя та безсмертя. За традицією, шкаралупу від освячених яєць закопували під дерева або кидали у воду, щоб був добрий урожай.

М’ясо — ковбаса чи шинка — означає достаток і добробут родини після тривалого посту.

Сало символізує силу та ситість святкового столу.

Сир і масло вважають символом Божої ласки, тепла і гармонії. Їх часто кладуть у спеціальний посуд і прикрашають хрестом.

Хрін символізує духовну стійкість і незламність.

Часник — оберіг від злих сил і хвороб.

Сіль — символ очищення і захисту. За повір’ями, свяченою сіллю обсипали поріг, щоб до оселі не заходило зло.

Як оформлюють кошик

Кошик традиційно плетуть з лози або використовують готовий. Його прикрашають барвінком — символом життя, любові та безсмертя. Продукти накривають вишитим рушником, який вважається родинним оберегом. До кошика також ставлять свічку — символ молитви та Божого світла.

Що не варто класти до кошика

Архієпископ Марк наголошує, що освячують лише ті продукти, про які читаються молитви.

«Беремо у кошик те, що потім освячуємо під час богослужіння, а самі молитви розраховані на освячення паски, яєць і м'ясо-молочних продуктів. Над рештою продуктів молитви не читаються, тому класти їх у кошик не має сенсу. Пити спиртне на Великдень можна, але нести його в храм не варто», — зазначає він.

До кошика не рекомендують класти алкоголь, овочі та фрукти, соуси, ніж, гроші чи сторонні речі. Також продукти не повинні бути в герметичних упаковках, щоб на них потрапила свячена вода.

Після освячення їжу не викидають — її з’їдають у родинному колі або діляться з іншими.

Як правильно провести Великдень

Священник наголошує, що головне у святі — духовний зміст, а не наповнення кошика.

«Саме свято Великодня — це зустріч вірян у храмі, в християнській родині, а пізніше зустріч у родинному колі. Треба цей день присвятити Богові, а потім своїм рідним. Поспілкуватися, почастуватися, привітати один одного», — говорить архієпископ Марк.

Отже, головне — не що в кошику, а що в серці. Великдень — це не про кількість продуктів, а про любов, доброту та вдячність. Присвятіть цей день молитві, спокою, рідним людям і щирій радості від того, що життя триває.

Читайте також: 

• На Великдень на Хмельниччині прогнозують дощі та заморозки 
• Розклад Великодніх богослужінь у храмах Хмельницького
• Католицька Поминальна неділя: у Хмельницькому курсуватимуть додаткові автобуси до кладовищ

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.