Сестра військового з Хмельниччини просила суд визнати його загиблим: деталі рішення

Сестра військового з Хмельниччини просила суд визнати його загиблим: деталі рішення
  • Апеляційний суд задовольнив позов.

Хмельницький апеляційний суд розглянув справу за заявою жительки області, яка просила визнати свого брата — військовослужбовця Збройних Сил України — померлим. Рішенням суду її прохання задовольнили.

Про це повідомили у пресслужбі суду.

Як розповіла заявниця, її брат проходив службу у ЗСУ. Під час виконання бойового завдання на території курської області російської федерації 12 вересня 2024 року зв’язок із ним зник. Відтоді про нього немає жодних звісток. У наказі командира його військової частини зазначено, що він вважається зниклим безвісти під час бойових дій при захисті України.

 

За словами заявниці, оголошення брата померлим необхідне не лише для юридичного оформлення його загибелі, а й для того, щоб родина могла отримати передбачені законом виплати, а також оформити спадкові права.

Проте суд першої інстанції — Хмельницький міськрайонний суд — відмовив у задоволенні цієї заяви. Тут зауважили: відповідно до законодавства,  якщо особа зникла безвісти під час війни, і від моменту завершення бойових дій у тому районі минуло не менше шести місяців, суд може визнати її померлою. Водночас судді пояснили, що, на їхню думку, не доведено факт завершення активних бойових дій у місці, де зник військовий. Вони посилалися на наказ Міністерства розвитку громад та територій України, у якому визначено перелік населених пунктів, де ведуться або велися бойові дії. Однак у цьому документі містяться дані лише про територію України, а не про райони російської федерації. Через це суд вважав, що немає підтвердження про ситуацію в місцевості, де зник військовий.

Не погодившись із цим, сестра військовослужбовця подала апеляційну скаргу. Вона наголосила, що місцевий суд неправильно застосував цей наказ, оскільки він не може бути доказом для подій, що відбувалися за межами України. Жінка також зазначила, що суд мав самостійно звернутися до відповідних органів по офіційну інформацію про те, чи тривали або завершилися бойові дії у тому районі, де зник її брат.

Апеляційний суд із цими доводами погодився. Колегія суддів зауважила, що суд першої інстанції не виконав вимоги статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, яка зобов’язує суд під час розгляду справи в окремому провадженні (а саме так розглядаються заяви про оголошення особи померлою) самостійно з’ясовувати всі необхідні обставини. Тобто, навіть якщо заявник не може подати певні докази, суд має право і обов’язок витребувати їх у компетентних органів.

На запит Хмельницького апеляційного суду командування Десантно-штурмових військ ЗСУ надало офіційну інформацію. Згідно з нею, бойові дії у тому районі курської області, де зник військовий, тривали до кінця жовтня 2024 року. Враховуючи, що з моменту їх завершення минуло більше шести місяців, суд вважав це достатнім строком, аби визнати, що людина, з якою втрачено зв’язок у зоні бойових дій, найімовірніше, загинула.

А отже, апеляційний суд скасував попереднє рішення місцевого суду і задовольнив заяву жінки. Її брата офіційно визнано померлим під час бойових дій при захисті України від російської агресії.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (14)
  • Жанна Умінська Петросян
    Ото пропаганда працює мізки засрала конкретно більшій частині населенія на жаль
  • Поліна Козьолок
    Люди, бійтеся Бога. Ви не знаєте ситуації, а ляпаєте язиками.
  • Alla Ivanova
    Сім'ї військовослужбовців, які зникли безвісти і так мають право на виплати, пільги і компенсації. Рідним виплачується від 50 до 100%, грошового забезпечення військовослужбовцям, тобто сім'я не залишається абсолютно без фінансової підтримки. Звісно, за загиблого виплачують величезну суму, яку не зрівняєш з цими тимчасовими виплатами. Тому й вирішили не чекати  і не шукати,  а  отримати все і поділити.  І їх дійсно не турбує те, що воїн може бути в катівнях рашки і  їх не турбує ситуація, яка може бути в разі повернення воїна, визнаного загиблим,  додому. На жаль, не тільки росіянки турбуються про гроші...
    Ліна Баб'як reply Alla Ivanova
    Ви не знаєте всієї ситуації, тому придержіть будь ласка свої висновки при собі!
  • Оксана Шевчук
    Гроші важливіше ніж рідна людина
    Ліля Соловей reply Оксана Шевчук
    Не говоріть коли не були в її шкурі
    Ліля Соловей reply Оксана Шевчук
    Оксана Шевчук не пезди коли не знаєш

keyboard_arrow_up