Хмельничани Богдан і Анна без грошей рік подорожували по Азії

- Для нас Азія є найбільш цікавим континентом, - кажуть 25-річні Богдан і Анна. - Там зібралось багато культур, традицій, релігій. З цієї подорожі ми повернулися тільки 22 липня. З одного боку, нам здається, що ми нікуди не їхали і все що було - це сон, а з іншого - що подорож - це реальність, а зараз ми спимо і скоро прокинемося.

Готувалися до поїздки близько трьох місяців. Визначали маршрут, збирали спорядження, гроші.  Мандрівники розповідають, що спочатку справді взяли кошти тільки на візи, на котрі витратили 460 доларів на двох. Проте із собою ще взяли близько тисячі доларів, бо спочатку ще розраховували відвідати Індію, Пакистан, Іран, де візи коштують дуже дорого. Але так і не вийшло туди завітати. Додому із країни Бруней вирушили літаком. 14 місяців подорожували хмельничани і всього за 14 годин дібралися назад в Україну.

- Ми думали, що на нічліг, їжу та проїзд не будемо витрачатись, - каже Богдан. - Проте інколи ми купували їжу. Також у великих містах ми тратили кошти на проїзд у місцевих автобусах, метро, тому що ходити пішки, наприклад, по Пекіну з одного кінця міста в інший – це безглуздя. Там 30 кілометрів. А загалом ми витрачали в середньому в день один долар на двох.

Приблизно півшляху туристи знаходили нічліг за допомогою сайту всесвітньої гостинності «couchsurfing». Коли пара знаходилася в одному місті, то домовлялася про ночівлю в наступному. Вже як вони наближалися до того міста, то просто телефонували від водія. Пара вирішила чітко дотримуватися заздалегідь продуманого маршруту.

- В нас була чітка дорога, - говорить Анна. - Тому, якщо водій їхав, наприклад, прямо, а нам треба було звернути, то ми, звичайно, негайно висаджувались з авто. Проте було й таке, що в дорозі нам розповідали про якесь цікаве місце. Ми просто не могли його минути, тому все ж таки відвідували його. Так ми трохи з’їжджали з нашого маршруту. Але важливим є те, що вже після того, як побували там, ми обов’язково поверталися назад на наш маршрут.

«Підсіли» на автостоп

Проїхали загалом 58 тисяч 775 кілометрів, з яких 3 тисячі по воді, тобто гідростопом. За всю цю поїздку туристи зупинили 818 автомобілів, 25 мотобайків і 11 водних видів транспорту - поромів та кораблів.

- В Середній Азії знають про Україну, - говорить Богдан. - Особливо, коли ми тільки туди в’їхали. Тоді була дуже актуальною тема про Тимошенко. Перші слова водіїв, коли ми тільки сідали в авто були: «Як там ваша Тимошенко?». Деякі обурювалися: «Как так можна красівій дєвушка в тюрма садіть?» Нас ще здивувало, що в Індонезії просто всі знають Шевченка. Того, який футболіст.

Почала подорожувати автостопом пара ще чотири роки тому. Перша така подорож була в Крим. Як розповідають самі туристи, таке рішення було спонтанним. Ще ввечері останнього дня перед поїздкою вони планували їхати у Сатанів. Але зранку подумали і вирішили поїхати в Крим. Замість 30 кілометрів в один бік вони подолали 800.

- Коли приїхали назад, то подумали: «Це ж кльово!», - згадує Богдан. - І вирішили далі розвиватися в цьому. Потім ми почали мандрувати по Україні. Згодом поїздили по Росії. Пізніше ще була поїздка в  Грузію, Вірменію і Туреччину. Після того ми собі сказали, що треба нам їхати далеко і надовго, тому й поїхали в Азію.

Чим відрізняється український менталітет від азійського; як хмельничани віддячують тим, хто їм допомагає в дорозі; які труднощі спіткали подружжя під час поїздки; куди далі планують подорожувати туристи та які поради дають Богдан і Анна для подорожей автостопом – про все це читайте у новому номері газети, котрий вже є у продажі або у PDF-версії газети на сайті vsim.ua за цим посиланням: http://admin3.20.ua/img/pdf/0/9/973.pdf

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.