Пижик, туча, бараболя: популярні хмельницькі слова і звідки вони походять

• В Хмельницькому не існує свого особливого діалекту або говірок. 

• Поширені різні сленгові слова та суржик. 

• Розповідаємо детальніше.

Старий аеродром, грєки, калабаня, туча (або товкучка), стометрівка — ці слова поширені серед хмельничан. Також у вжитку часто можна почути камізелька, бараболя, куфайка. Водночас у Хмельницькому не існує своєї проскурівської говірки. Звідки походять ці слова й про їхнє значення розповідаємо у матеріалі. 

Подільський говір Хмельницької області 

У своїй роботі доцентка кафедри психології Хмельницького інституту імені Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України Приватного акціонерного товариства МАУП Валентина Олійник зазначає, що Хмельниччина — це особливий мовний регіон, де переплітаються різноманітні діалекти та говірки. Історичний розвиток діалектів Хмельниччини пов’язаний, в тому числі зі змішування різних мовних впливів. Територія області була ділянкою численних історичних подій, що спричинило міграції населення, а отже, і мовні зміни. Польські, єврейські, румунські, угорські, німецькі впливи знайшли своє відображення у тутешніх діалектах. 

— Мовознавці зазвичай поділяють діалекти на три основні групи за географічним розташуванням, відомі як наріччя. Одне з цих наріччів, південно-західне, включає і Хмельницьку область. Дослідження показують, що в цій області особливо поширені діалектизми серед іменників. Такі слова відіграють важливу роль у розвитку і збагаченні української мови, — зазначено у роботі доцентки. 

На Хмельниччині поширений подільський говір, однак в самому Хмельницькому немає свого особливого діалекту або ж так званої «проскурівської говірки». Чимало слів, які ми чуємо в місті, були принесені сюди мешканцями з інших населених пунктів. Про це журналістці ВСІМ розповіла кандидатка філологічних наук Світлана Маховська. 

— Дуже цікаво, коли людину можна впізнати за діалектними словами та зрозуміти чи вона, наприклад, із західних районів Хмельниччини, чи вона ближче туди, Полонне, Шепетівка і відповідно оці особливості простежуються. За мовою можна почути людину чи вона вже суто в міському середовищі живе, чи людина ще поки родом із сільської місцевості. Її так само добре чути за фонетичними особливостями. Більшість хмельничан вони вимовляють «ч», «щ» м’яке: чому, що, навіщо. Але в українській мові «ч» і «щ» у твердих позиціях. 

— «Тирба» — дрібна, саморобна локшина зварена на воді або юшка. «Кірбати» — тягти. Це — фонетичні особливості, десь голосні змінюються, а слова можуть бути однакові й за цим можна зрозуміти, з якої частини області мешкають люди у Хмельницькому, — розповіла Світлана Маховська. 

Чимало звичних для хмельничан слів — це переважно сленг, суржик, є певні запозичення з російської мови. 

— У Хмельницькому, як і в області загалом, побутує симбіоз подільської говірки, кальки з російської, просторіччя, запозичень-новотворів,  літературної мови. Розмовний стиль  легкий, невимушений. Діалекти того району, звідки приїхали містяти, зрозумілі й у Хмельницькому: когут, бараболя, ногавиця й інші.  

— У Хмельницькому, як центрі області, можна знайти багато цікавого. Це просторіччя на кшталт «типу» («тіпа», як в нас кажуть). Студенти кажуть на педакадемію «педушка» — але це не означає, що це говірка хмельницька чи подільська, чи проскурівська. Це — сленгові слова, — зазначає кандидатка філологічних наук Світлана Маховська. 

Хмельницький сленг 

• Пижик — слово походить від назви перших маршруток у місті Peugeot Karsan, які, згідно із даними «Історії Проскурова», почали працювати у 1997 році; 
• Туча або товкучка — так називають речовий ринок на Львівському шосе. Туча — це скорочення від товкучка (товктися через велике скупчення людей в одному місці);
• Грєки — так скорочено називають мікрорайон Гречани; 
• Педушка — гуманітарно-педагогічна академія; 
• Калабаня — теж саме, що і калюжа (яма з водою); 
• Капці — тапочки, іноді узагальнюють для всього взуття; 
• Куфайка — тепла куртка; 
• Фаєрки — сірники; 
• Стометрівка — вулиця Проскурівська; 
• Троль або тралік — тролейбус; 
• Рукав або Рукавичка — місце, де часто відпочиває молодь. Там раніше був магазин «Рукавичка», однак його зачинили, а назва закріпилася; 
• Бараболя — картопля; 
• Ногавиці — штани. 

Читайте також:

Уродженка Хмельниччини Алла Мазур увійшла до Книги рекордів України

Відомі хмельничани в стилі 1920-х: штучний інтелект створив ретро-фото

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.