Про оваріальний резерв жінки, вагітність й чоловіче безпліддя: інтерв’ю з репродуктологом Анною Каретною (новини компаній)

Дбати про жіноче та чоловіче здоров’я. Регулярно обстежуватися. Планувати вагітність. Народжувати. Все це – не просто тези, які мають стати нагадуванням. А поради від репродуктолога, яких варто дотримуватися.

Анна Каретна – репродуктолог медичного центру «Марія». Завдяки якісно проведеному обстеженню допомогла вилікувати непліддя та завагітніти сотням сімейних пар. 

З якими проблемами до лікарки стали частіше звертатися хмельничани, чи впливає на репродуктивну систему війна і що таке психогенне безпліддя? Про це та більше Анна Каретна розповіла в інтерв’ю.

Анно Олександрівно, як давно ви працюєте у сфері репродуктології?

• У мене 16 років досвіду в репродуктології. Окрім цієї спеціальності, я акушер-гінеколог вищої категорії, гінеколог-ендокринолог, дитячий гінеколог та лікар УЗД.

Якого віку пацієнтки та з якими проблемами до вас звертаються найчастіше?

• До нас звертаються жінки абсолютно різного віку. Молодшого – від 25 до 33 років. А також старшого – від 37 до 42 років. Для кожного віку, як правило, характерні певні захворювання. Скажімо, в молодших може спостерігатися синдром полікістозних яєчників. Такі пацієнтки приходять з порушенням менструального циклу чи овуляції. Або ж з проблемою того, що не можуть завагітніти. 

• Жінки різного віку звертаються з ендометріозом. При такому діагнозі клітини ендометрію розростаються поза межі внутрішніх стінок матки. Він може призводити до непліддя. 

• Пацієнтки старшого віку часто звертаються із проблемами непліддя. Тут питання в тому, що в кожної жінки є свій оваріальний резерв, який з часом знижується. Також на це впливає чимало інших факторів. Наприклад, розвиток хронічних інфекцій, пережиті оперативні втручання, вроджені хвороби. І навіть стрес. 

Чи є ще проблеми з жіночим здоров’ям, які виникають через стрес?

• Звісно, стрес – це одна з причин розвитку різних захворювань. У нас є пацієнтки, які через хронічний стрес, втратили дитину. Раніше таких випадків було менше. Останнім часом кількість зросла. На жаль, вагітність в таких жінок завмирає на ранніх термінах. 

Безпліддя. Якщо у пари не виходить завагітніти, слід обстежуватися обидвом?

• Звісно. Я завжди кажу, що на прийом має приходити пара. Ми паралельно обстежуємо і чоловіка, і жінку. Раніше жіночого непліддя було більше, ніж чоловічого. Зараз – 50 на 50. Це пов’язано з тим, що чоловіки мають шкідливі звички, хронічний простатит, гормональні порушення, ожиріння тощо.

Які обстеження виконують жінці, яка не може самостійно завагітніти?

• Коли звертається пацієнтка з проблемами того, що вона не може завагітніти – ми починаємо обстеження. Збираємо анамнез. Проводимо УЗД-дослідження органів малого таза, щитовидної залози, молочної залози. Перевіряємо гормони. Обстежуємо шийку матки, прохідність маткових труб. І тоді ми виявляємо причину непліддя жінки.

• Відповідно до цього, ставиться діагноз: ендокринне, трубне чи ідіопатичне безпліддя. Також в пацієнток зустрічається психогенне непліддя. У таких абсолютно все може бути добре, згідно з дослідженнями. А жінка просто не може розслабитися під час сексу, наприклад. Саме тому ми детально проводимо дослідження кожного пацієнта, аби виявити причину, через яку немає вагітності.

А як щодо чоловіка?

• Як я вже й казала, наразі кількість випадків чоловічого безпліддя зросла. Враховуємо те, що багато чоловіків є військовими. А це служба в різних місцевостях, при будь-яких порах року. На чоловіче безпліддя впливають і хронічні запальні процеси, і стрес. Причини можуть бути виявлені лише після якісного обстеження.

• Щоб діагностувати чоловіче непліддя, проводиться УЗД органів малого таза,  органів калитки, простати та нирок. Обов’язково чоловік здає аналіз на гормони та проводиться спермограма. Адже сперматозоїд несе в собі дуже багато інформації, від якої залежить розвиток ембріонів. 

Як визначають оваріальний резерв жінки?

• Щоб визначити оваріальний резерв, пацієнтка має звернутися до гінеколога чи репродуктолога. Виконується УЗД-дослідження. У ході нього можна побачити, скільки в жінки є антральних фолікулів. Частина з них пройде повний цикл дозрівання та овулює. 

• Також, аби визначити оваріальний резерв, можна здати такий аналіз, як антимюллерів гормон. Він показує запас яйцеклітин. Ми завжди орієнтуємося на те, який оваріальний резерв у пацієнтки. Адже завдяки цьому можна зрозуміти, скільки є часу для планування самостійної вагітності. Якщо антимюллерів гормон показує вище ніж 1,2-1,5 – то можемо планувати. Якщо нижче одиниці – це показ до ЕКЗ.

• Хочу зауважити, що навіть низький показник АМГ не означає, що жінка ніколи не зможе самостійно завагітніти. Проте ми не можемо знати, коли це станеться. Адже з кожним роком оваріальний резерв жінки знижується.

Вагітність під час повномасштабної війни. Жінки стали її відкладати чи навпаки?

• Серед пацієнтів є такі, які раніше відкладали своє материнство. А під час повномасштабної війни вони стали про це замислюватися. Адже їхні чоловіки хочуть залишити після себе продовження. Саме тому майбутні мами починають обстежуватися. Планують вагітність. Якщо є необхідність – йдуть на програму ЕКЗ. 

• Натомість інші жінки допоки не планують вагітніти. Не планують народження другої дитини в сім’ї. Вони керуються тим, що не впевнені в майбутньому. 

• Звісно, у Хмельницькому є зниження народжуваності. Проте не таке, як, скажімо в східних областях України. Наразі в медичному центрі «Марія» перебуває близько 160 вагітних на обліку. Є такі пацієнтки, які завагітніли й поїхали виношувати дитину й народжувати за кордон. Все, аби убезпечити себе від зайвого стресу. 

Загалом у якому віці ви радите народжувати жінкам?

• Є таке поняття, як фертильний вік. Тобто вік, в якому жінка здатна до вагітності та пологів. Краще народжувати у віці до 33 років. Згодом погіршується якість яйцеклітин. «Віковими» рахуються жінки після 36 років. Тоді з’являється група ризику по генетичних, гіпертонічних захворюваннях. Також є ризик цукрового діабету.

Наскільки популярним зараз є метод кріоконсервації?

• Кріоконсервація – це замороження і тривале зберігання біологічних об’єктів. Це зараз популярно, в тому числі серед сімей, де є військові. І я рекомендую деяким пацієнтам це робити. Наприклад, заморожуємо сперму чоловіка, який зараз воює. В незалежності від обставин в майбутньому, ми можемо розморозити матеріал та запліднити яйцеклітини його дружини.

• Також якщо в жінки низький оваріальний резерв, але на сьогодні вона не планує вагітності – ми можемо заморозити її матеріал. У рідкому азоті, що передбачає кріоконсервація, він може зберігатися десятиліттями. У мене, до речі, є пацієнтка, якій ми зробили перенесення десятилітнього ембріона. Зараз вона виношує вагітність. 

Коли жінці рекомендовано штучне запліднення та як відбувається процес?

• Бувають випадки, коли пацієнтка приходить і ми розуміємо, що в неї немає часу на лікування. Або ж ми вже вдалися до різних методів, а жінці все одно не вдається самостійно завагітніти. Саме тоді рекомендовано ЕКЗ (екстракорпоральне запліднення). Це злиття сперматозоїда та яйцеклітини в лабораторних умовах. Також є такий метод, як ІКСІ. Він передбачає введення сперматозоїда в ооцит. 

• Спершу пацієнтку обстежують. Відповідно до діагнозу підбирається індивідуально протокол стимуляції суперовуляції з медикаментозним супроводом. Наприклад, жінці з синдромом полікістозних яєчників – один протокол. Із низьким оваріальним резервом – інший. Далі ми вирощуємо фолікули. Вони дозрівають. Згодом – пункція і запліднення. 

Чи були на вашій практиці унікальні історії про вагітність?

• Звісно ж, були. От, наприклад, якось лікувалася у мене пацієнтка з ендометріозом. Їй було 25 років. У неї був низький оваріальний резерв та рівень АМГ. Вона лікувалася близько 3 років. Хотіла самостійної вагітності. Та, на жаль, нічого не виходило. Ми пішли на програму ЕКЗ. Сперма була її чоловіка, а яйцеклітина – донора. Відбулося запліднення. Виросли ембріони. Згодом – перенесення. Виносили цю вагітність та народили хлопчика. 

• З того часу минуло близько 1,5 року. Телефонує мені ця ж пацієнтка і каже, що з її організмом щось не так. Виявилося, що вона самостійно завагітніла. Хоча шансів у неї було на це від 1 до 5%. 

Експерти прогнозують Україні демографічну кризу. Що можете сказати про це, як репродуктолог?

• Наразі ми всі перебуваємо в хронічному стресі. Відповідно – це зниження імунітету та негативний вплив на здоров’я. Тож не дивно, що нам прогнозують демографічну кризу. Я б радила займатися наразі просвітницькою роботою та пояснювати і жінкам, і чоловікам про планування вагітності. Про замороження біологічних матеріалів, якщо є така потреба. Пацієнти мають не боятися озвучувати свої проблеми лікарю. І тоді демографічна криза в нашій країні буде поборена. І на нас чекатимуть здорові та щасливі малюки.