Дев’ятьох бійців з Хмельниччини відзначили посмертними нагородами: імена

• Відзнаки вручили сім’ям п’ятьох героїв з Хмельницькому та ще чотирьох з Хмельницького району.
• Дізнавайтесь їхні історії.

Сім’ям 9-тьох захисників з Хмельниччини, полеглих на російсько-українській війні, передали високі державні нагороди. Про це інформують у Хмельницькому територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, згідно оборонців відзначили згідно Указу Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно) нагороджено:

• Капітана Дмитрака Олександра Юрійовича

Олександр Дмитрак народився 13 червня 1996 року у Хмельницькому. Закінчив Хмельницький НВК № 4 та Кам’янець-Подільський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. З дитинства Олександр мріяв про кар’єру військового, а тому у 2014 році вступив до Національної академії сухопутних військ у Львові. Закінчив академію в 2018 році у званні лейтенанта.

З тих пір оборонець проходив службу у окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка на посаді командира роти. На початку повномасштабного вторгнення Олександр воював на Херсонському напрямку, після звільнення Херсону був у Донецькій області. Загинув воїн 16 січня 2023 року у бою з окупантами в селі Водяне Ясинуватського району Донецької області.

Олександру Дмитраку було 26 років. У нього залишились батьки. Поховали Героя на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.

Орденом «За мужність» II ступеня (посмертно) нагороджено:

• Старшого солдата Козлова Івана Олександровича

Іван Козлов народився 1977 року на Луганщині. Працював шахтарем, професійно займався спортом, був майстром спорту з важкої атлетики. До Хмельницького переїхав у 2014 році. Тут одружився. Захищав Україну від 2015 року. Був добровольцем. Повномасштабне вторгнення окупантів зустрів на фронті. Іван Козлов загинув, виконуючи бойове завдання, 29 грудня 2023 року на Донеччині, на Авдіївському напрямку. Герою було 46 років. У нього залишилися дружина, син та донька. Похований Козлов Іван у мікрорайоні Ракове.

«За мужність» III ступеня (посмертно) нагороджено:

• Головного сержанта Лисачука Анатолія Васильовича

Анатолій Лисачук народився 6 червня 1978 року у селі Морозівка, Хмельницького району. Там  проживав протягом всього життя. Чоловік боронив Україну у складі 128 окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув у бою від смертельних кульових поранень 13 лютого 2023 року у Бахмуті Донецької області.

• Солдата Перуна Сергія Вікторовича

Сергій Перун народився 31 грудня 1982 року у Хмельницькому. У місцевому училищі освоїв професію автослюсаря. Мав «золоті руки», умів виконувати будь-яку роботу. Добровольцем пішов захищати Україну 24 лютого 2023 року. Служив у складі окремого гірсько-штурмового батальйону, був гранатометником, командиром штурмової групи. Воїн віддав життя за Україну у бою 10 грудня 2023 року в Бахмутському районі Донецької області, поблизу населеного пункту Берестове. Герою було 40 років. У Сергія Перуна залишились батьки та донька. Похований захисник у мікрорайоні Ракове.

• Сержанта Романюка Василя Миколайовича

Народився Василь Миколайович у Хмельницькому. Мав спеціальність столяра. 28 червня 2022 року отримав повістку. Василь Миколайович пішов у засвіти 17 серпня 2022-го, виконуючи бойове завдання під час артилерійського обстрілу на Донеччині у селищі Піски. Він прожив 46 років.

• Солдата Чубая Петра Петровича

До повномасштабного вторгнення Петро Чубай працював будівельником у Хмельницькому. На війну пішов добровольцем. Петро Чубай загинув 15 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку. Герою було 46. Похований захисник у мікрорайоні Ракове.

• Солдата Комарова Володимира Олеговича

Володимир Комаров народився 29 серпня 1990 року у Хмельницькому. До повномасштабного вторгнення працював на підприємстві з виготовлення молочних продуктів. Коли прийшов час, став до лав Збройних Сил України. Військовий пройшов додаткову підготовку в Німеччині та служив у складі окремого спецбатальйону «Берлінго». Загинув Герой 9 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання на Куп'янському напрямку, на Харківщині. Герою було 33 роки. У нього залишились мати, батько та сестра. Поховали Володимира Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове.

• Солдата Власюка Богдана Юрійовича

Власюка Богдан народився 15 грудня 1994 року, був жителем села Чепелівка, Красилівської громади.  До початку повномасштабного вторгнення окупантів Богдан знаходився за кордоном та після 24 лютого 2022 року приїхав в Україну і пішов у Красилівський РТЦК. Спочатку чоловік отримав відмову. Його призвали 26 січня 2023 року. На полігоні Рівного пройшов військову підготовку і 8 травня 2023 року відправився у Запорізьку область. Загинув поблизу населенного пункту Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області 26 вересня 2023 р. 

• Молодшого сержанта Сопруна Ігоря Ігоровича

Сопрун Ігор Ігорович народився 15 вересня 2002 року в селі Ілляшівка Старокостянтинівського району. Після закінчення 11 класу вступив до Старокостянтинівського аграрно-промислового ліцею. Втім, Ігор врішив піти у лави ЗСУ. 2 жовтня 2020 року підписав контракт на проходження служби у 128 гірсько-штурмової закарпатської бригади у місті Виноградів. Тоді Ігорю було 18. З перших днів повномасштабної війни в Україні, бригаду, де служив Ігор, направили на виконання бойових завдань. 13 жовтня 2022 року в населеному пункті Червоне Херсонської області, внаслідок атаки дрону «Шахед» Ігор загинув. Загиблого воїна-захисника України поховали на кладовищі в селі Ілляшівка. Йому було 20 років.

Читайте також: Йому було 22: матері Героя з Хмельниччини передали посмертну нагороду сина

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.