Дружина до останнього чекала дива: підтвердили загибель військового Володимира Демчишина

• Захисник півтора року вважався зниклим безвісти. 

• Без батька залишилися двоє дітей

Підтвердилася загибель молодшого лейтенанта, командира гранатометного взводу на складі 33-ї окремої механізованої бригади Володимира Демчишина. Про це повідомили в Хмельницькому політехнічному фаховому коледжі НУ «Львівська політехніка», випускником якого був захисник. 

Володимир Демчишин народився 28 січня 1997 року у селі Гатна Деражнянського району. У 2012 році вступив на відділення «Прикладна механіка» за спеціальністю обслуговування верстатів з ЧПУ та РТК Хмельницького політехнічного фахового коледжу НУ «Львівська політехніка». Здобувши у 2016 році диплом молодшого спеціаліста, Володимир продовжив освіту у ХНУ, де отримав диплом магістра за  спеціальністю «Прикладна механіка». 

По завершенню навчання, працював трактористом-комбайнером у ТОВ «Агрофірма «Обрій». Разом з дружиною Анастасією виховував двох дітей: доньку Аліну та сина Богдана. 

Володимир добровільно долучився до лав ЗСУ. 17 червня 2024 року його мобілізували. Проходив військову підготовку на полігонах у Рівному та Львові, а вже наприкінці вересня вирушив на Донеччину. Виявивши високу мужність, лідерські якості та вірність військовій присязі, молодший лейтенант Володимир Демчишин став командиром гранатометного взводу на складі 33-ї окремої механізованої бригади (в/ч А4832).

Із 1 грудня 2024 року вважався зниклим безвісти в районі населеного пункту Курахове Покровського району Донецької області. 

— Увесь цей довгий час його дружина Анастасія не полишала боротьби на мирній землі: брала участь у численних акціях на підтримку та пошук безвісти зниклих воїнів, стукала у всі двері і до останнього сподівалася на диво. Проте нещодавно надійшло офіційне підтвердження найстрашнішого — Володимир  Демчишин загинув, — йдеться у повідомленні. 

Його кохана Анастасія на своїй сторінці у соцмережах написала: 

— Ти був неймовірно доброю та щирою людиною, чоловіком, сином, батьком, другом, товаришем. Став на захист батьківщини, і я назавжди запам'ятала твої слова: Я йду туди щоб ті тварі не прийшли сюди, я йду не за когось, а за свою сім'ю, бо хочу щоб ви були в безпеці. І щоб не сталось, я в любому випадку повернусь, і я хочу щоб ти продовжувала жити заради наших малюків, ти їх любив так називати. Я сварилась на тебе щоб ти навіть не думав про погане, а ти казав: Киць це війна, і треба бути готовим до всього.

— Тепер ти наш янгол, який завжди буде поряд і далі продовжуєш нас захищати, тільки тепер з небес. Кохаю тебе крізь світи моє серденько. 

Читайте також:

На Хмельниччині двох військових відзначили нагородами посмертно (ІМЕНА)

У Хмельницькому попрощалися з 44-річним Миколою Стецьким, який загинув на війні

Захисника з Хмельниччини посмертно нагородили Хрестом Сил спеціальних операцій

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.