«Дуже любив донечку»: у Хмельницькому попрощались з воїном Михайлом Стаховим

• Чоловік пішов боронити країну добровольцем на початку повномасштабного вторгнення.
• Він загинув рік тому.
• Герою було 36...

Сьогодні, 16 травня, Хмельницький провів в останню путь захисника України — Михайла Стахова. Прощання з полеглим воїном відбулося у Свято-Георгіївському храмі. Віддати шану Герою прийшли його рідні, друзі, побратими, колеги та небайдужі мешканці міста.

Історію життя військового розповіли  журналісти МТРК «Місто».

Михайло Васильович народився 2 жовтня 1986 року в селі Волиця Хмельницької громади. Проте проживав у мікрорайоні Гречани у Хмельницькому. Чоловік працював водієм-далекобійником — працював на міжнародних рейсах, зокрема їздив до Польщі.

З початком повномасштабного вторгнення росії Михайло став одним із перших, хто добровільно пішов боронити країну. На фронті він служив старшим водієм у складі одного зі штурмових батальйонів. Зв’язок із бійцем обірвався понад рік тому, коли він перебував на Донеччині.

Сестра Михайла, Тетяна, так згадує брата:

«Він був життєрадісним, веселим хлопцем. Коли почалася повномасштабна війна, він один із перших пішов добровольцем у частину».

Тітка загиблого додає:

«Він дуже був гарним хлопчиком, слухняним у дитинстві. Всіх слухав, був добродушним, завжди міг прийти на допомогу. Усе життя працював водієм-далекобійником, багато років їздив до Польщі. Рік ми його розшукували…».

Родичка Михайла, пані Галина, розповіла:

«Він дуже любив донечку. Не міг натішитися нею, розповідав, яка вона. Це була дуже добра людина.
Пам’ятаю, як прощався з мамою. Потім сестра його відвозила, він плакав і говорив:
"Сестричко, я сюди більше не вернуся…"
Як та душа відчувала… Він дуже хотів для всіх добра.
Казав: "Наша Україна буде вільна, і ми будемо вільні".
І ще казав: "Я об’їздив пів світу, але таких людей, як у нас, нема…"».

Рідні Михайла до останнього сподівались на диво. Та ДНК-експертиза підтвердила найгірше — Михайло Стаховий загинув 18 квітня 2024 року поблизу села Новобахмутівка. Йому назавжди залишиться 36. Героя поховали на кладовищі у рідній Волиці.

Читайте також: Вважалися зниклими: на війні загинули троє жителів Хмельниччини

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.