Два роки був зниклим безвісти: на Хмельниччині попрощаються з полеглим воїном

-
Стало відомо про загибель Руслана Савчука, який тривалий час вважався зниклим безвісти. Захиснику було 30 років.
На Хмельниччину «на щиті» повертається воїн, який загинув майже два роки тому, у серпні 2022 року. Весь цей час доля Савчука Руслана була не відомою. Лише сьогодні, 22 липня 2024 року, у Шепетівській міській раді повідомили про смерть захисника.
Як розповіли в муніципалітеті, Савчук Руслан Валерійович був мешканцем села Жилинці, він народився 11 січня 1992 року. Закінчив Плесенську школу. Здобув у Шепетівському ПТУ професію будівельника. Після того проходив строкову службу. А пізніше працював будівельником за кордоном.
У 2016 році Руслан Савчук одружився. Разом з дружиною виховував сина Максима. Робив ремонт у будинку, який сім’я придбала.
«У Руслана були золоті руки, він завжди робив все до ладу з творчим підходом. Жив і мріяв, робив, посміхався. Любив дружину Марину, обожнював сина. Любив батьків і всіх рідних. Односельчани завжди з захопленням спостерігали за працею Руслана, за його непосидючістю та працелюбством. Але почалася війна…», кажуть у Плесенських новинах.
6 квітня 2022 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України. Руслан Валерійович на фронті був старшим стрільцем стрілецького взводу військової частини.
18 серпня 2022 року сім’я втратила зв’язок з Русланом. Його розшукували майже 2 роки та весь цей час чоловіка, батька чекали вдома. Втім, справдились найгірші сподівання –військовослужбовець Савчук Руслан загинув. Серце захисника перестало битись у віці 30-ти років в районі населеного пункту Піски Донецької області.
Завтра, 23 липня, у Жилинцях полеглому Герою віддадуть останню шану.
Читайте також: Війна забрала життя трьох захисників з Хмельниччини
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Дякуємо, що прочитали. Підтримайте автора та редакцію Всім.юа гривнею

Дякуємо за вашу підтримку!
Війна змінила багато всього, але не нашу мету — розповідати правду, яка важлива сьогодні, як ніколи.
Ваша допомога — це не просто фінансова підтримка. Це ваша довіра, яка дає нам сили. Завдяки вам ми створюємо якісні статті, запускаємо нові проєкти та досліджуємо важливі теми.
Ми залишаємося незалежними, щоб служити тільки вам — нашим читачам. Адже журналістика, яка працює для читачів, — це єдиний шлях до правди.
Кожен ваш донат — це крок до розвитку нашої редакції та збереження свободи слова. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми робимо важливу справу для Хмельницького та України.
Валентина Дунець
Надія Кушнір Адамчук
Olga Mikhaylevskaya
Olga Zugan