Загинули двоє братів-захисників з Хмельниччини: Валентин та Василь Баски

• Двоє рідних братів із Сахнівців загинули в один день.
• Їм було 25 та 22 роки...

Старокостянтинівська громада переживає тяжку втрату. Загинули двоє рідних братів-захисників — 25-річний Василь Басок та 22-річний Валентин Басок. Молоді військові, які зростали разом, воювали і пережили російський полон, загинули в один день — 23 листопада 2025 року. Про втрату повідомили у Старокостянтинівській міській раді.

Сьогодні, 29 листопада, громада прощається з братами. Їх поховають на сільському кладовищі у селі Сахнівці.

Василь та Валентин народилися в різні роки, але завжди були близькими. Місцеві мешканці згадують їх як двох хлопців, які разом росли, разом навчалися, разом допомагали батькам.

Василь Басок, старший брат, народився 13 січня 2000 року. У школі його знали як спокійного, врівноваженого, доброзичливого хлопця, який завжди міг підтримати молодших і став для Валентина прикладом відповідальності та сили. Під час служби Василь мав звання старшого солдата. 

Валентин Басок, молодший, народився 11 лютого 2003 року. Він був відкритим, завжди усміхненим, життєрадісним, мав легкий характер і швидко знаходив спільну мову з людьми. При цьому дуже тягнувся до старшого брата, довіряв йому та рівнявся на нього.

Обоє були учасниками бойових дій.

Їхня братська близькість проявлялася і в армії. Побратими згадують: вони були одним цілим, підтримували один одного в найважчі моменти, ділили все, що мали, і завжди трималися разом.

Пройшли полон 

Обидва брати потрапили у російський полон. Василь Басок, 2000 року народження, був звільнений з неволі 24 листопада 2022 року. Його молодший брат, Валентин Басок, 2003 року народження, повернувся з полону 19 квітня 2025 року.

23 листопада 2025 року брати загинули.

У місцевій групі у Фейсбуці вчителька Соколівської школи поділилася теплими та сумними спогадами про братів. 

«Вони завжди ходили поруч — ще з дитинства, коли двоє хлопчаків з одного подвір’я бігли стежками рідного села, коли обидва сміялися з одного жарту, падали в одну калюжу, мріяли про одне майбутнє. Валентин і Василь Басоки. Двоє братів, народжених різними роками, але з одним серцем на двох».

«Коли прийшла війна — вони не вагалися. Обоє знали: захищати рідну землю — це не вибір, це поклик. Один і той самий шлях. Одна дорога. Одна присяга — до кінця».

«Їхня сестра, яка чекала її обох з війни та полону тепер матиме лише фото замість голосу, форму замість обіймів, спогади замість живих синів. Але матиме й інше — безмежну гордість. Бо жила в сім'ї, де виховувалися Герої. Бо двоє її братів пішли зі світу так, як жили — разом і з любов’ю до України».

Прощання з Валентином і Василем Басками відбувається сьогодні, 29 листопада, у Старокостянтинові та Сахнівцях.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.