Хмельничани в один день попрощалися з трьома військовими: Олегом Муляром, Олексієм Кривенком та Миколою Єфремовим

Юлія Номировська

Олегу Муляру назавжди 52 роки.
Олексію Кривенку було 38...
Миколі Єфремову навіки залишиться 55 років.

У Хмельницькому в суботу, 7 березня, попрощалися з трьома захисниками. Містяни провели в останню земну дорогу Олега Муляра, Олексія Кривенка та Миколу Єфремова.

Про це повідомили у ТРК «Місто».

Олег Муляр

Хмельничани провели в останню путь військового Олега Муляра. Чоловік добровільно долучився до лав війська на початку повномасштабного вторгнення росії.

Він служив на Донецькому напрямку. Нещодавно захисник повернувся додому у відпустку. Однак 3 березня у рідному місті його серце зупинилося.

Друг воїна Євген Мацула пригадує, що Олег пройшов важкі бої.

«Людина воювала, пройшов Авдіївку. Він воював, паралельно і його син воював. Він на Донеччині, син на Запоріжжі», — розповів друг Героя.

Тренер воїна Микола Тарадай згадує, що ще у юності Олег вирізнявся наполегливістю та спортивними досягненнями.

«Це був один із кращих моїх учнів на той час. Дуже порядний, дуже доброзичливий. Його поважали всі хлопці в групі. Ми багато їздили на змагання, і він показував один із кращих результатів. Це була вільна боротьба. Він займався у 24-й школі на Львівському шосе», — розповів тренер.

Олега Муляра поховали на кладовищі у мікрорайоні Ракове.

Олексій Кривенко

Також у Хмельницькому попрощалися з капітаном поліції Олексієм Кривенком.

Чоловік родом із Донеччини — із міста Дружківка. Там він жив і працював у правоохоронних органах. Поліцейський займався евакуацією людей із небезпечних територій. 2 березня під час одного з виїздів Олексій загинув.

Начальник Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області Руслан Герасимчук під час прощання зазначив:

«Ми сьогодні зібралися тут з великим болем у серці, проводжаючи в останню путь нашого колегу, товариша, побратима Олексія. Він народився на прифронтовій Донеччині, у Дружківці. Там проживав і працював в органах внутрішніх справ. Починав службу у карному розшуку, працював дізнавачем, а до своєї загибелі служив у превентивному блоці».

Колега загиблого Анатолій Маловичко розповів, що Олексій допомагав людям евакуюватися з небезпечних територій.

«Це був не просто колега, це був мій товариш. Ми разом проживали у Краматорську. Він працював у секторі дізнання — розслідував кримінальні проступки та направляв провадження до суду. Згодом став дільничним офіцером поліції і допомагав евакуювати людей, дітей, людей похилого віку. Він був у складі групи евакуації. Під час одного з виїздів перебував на вулиці, коли стався ворожий обстріл. Він загинув на місці», — розповів колега.

У Олексія Кривенка залишилася родина у Хмельницькому. Без батька будуть зростати двоє малолітніх синів.

Поховали Героя на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.

Микола Єфремов

Того ж дня містяни провели в останню путь і Миколу Єфремова.

До війська чоловік долучився у 2025 році. Він служив водієм-сапером. 22 лютого під час виконання бойового завдання на Дніпропетровському напрямку захисник загинув.

Посестра воїна з позивним «Ксена» згадує Миколу як відданого побратима.

«Він ніколи не відмовлявся від завдань і виїздів. Ніколи не жалівся, що щось болить. Він був більше, ніж просто побратим — він був родиною. Це золота людина. Дуже добрий, чуттєвий і щирий. Від нього не було фальші. Шкода, що таких людей забирає небо», — сказала вона.

За її словами, загиблий мав міцну родину.

«Я знаю його синів Артема і Павла, знаю брата і дружину. Ми іноді спілкувалися по відеозв’язку. У нас був дружній колектив, і це велика втрата для всіх», — додала посестра.

Миколу Єфремова поховали на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.