Хмельниччина попрощалась із п'ятьма героями: хто вони

- Поклали свої життя за Україну Андрій Андрієнко, Андрій Дермановський, Тарас Кравченко, Олег Тіхорук та Микола Храпач.
Щодня Хмельниччина несе важкі втрати. Впродовж останніх днів у громадах області провели в останню земну дорогу п'ятьох бійців.
Андрій Андрієнко

В понеділок, 28 жовтня, Деражнянська громада попрощалась із захисником Андрієм Андрієнком.
Чоловік був 1977 року народження. Мешкав у Деражні. У війську служив матросом. Загинув Андрій Андрієнко 23 жовтня. Провести в останню дорогу захисника зібралося чимало людей: рідні, знайомі, друзі, жителі громади. Поховали загиблого на місцевому кладовищі з усіма військовими почестями.
Андрій Дермановський

В суботу, 26 жовтня, у Понінківській громаді в останню земну дорогу провели молодшого сержанта Дермановського Андрія Павловича. Захисник народився 26 грудня 1989 року.
Він став на захист України у 2022 році. Життя героя обірвалось 17 жовтня в районі населеного пункту Мала Локня Курської області під час виконання бойового завдання.
Прощання відбулось на центральній площі Понінки. Поховали Андрія Дермановського на католицькому кладовищі.
Тарас Кравченко

Сьогодні, 29 жовтня, «на щиті» у Шепетівку повернувся боєць Тарас Кравченко. Він народився 5 травня 1990 року у Шепетівці. В юності Тарас полюбляв спорт, особливо важку атлетику. Тренери пророкували хлопцю велике спортивне майбутнє. Тарас був розумним, енергійним‚ добрим, мав велике серцем‚ завжди був готовий допомогти, кажуть у міськраді. Після закінчення школи здобув спеціальність «електрогазозварювальник». Та далі продовжив навчатися заочно і отримав диплом юриста. Більше 9-ти років чоловік був старшим інспектором з озброєння у Шепетівській виправній колонії. Щоб допомогти хворій матері, Тарас якийсь час працював будівельником в столиці. У квітні 2022 року чоловік став на захист України. Спершу був тероборонцем, пізніше його мобілізували до лав Збройних сил. 30 березня цього року військового направили на виконання бойових завдань у Харківську область. Він мав посаду радіотелефоніста стрілецького взводу стрілецької роти. Захисник мав багато планів в житті, вдома на нього чекали двоє діток, розповіли у муніципалітеті. Втім, життя героя забрала ворожа куля. Свій останній бій він прийняв Чугуївському районі 19 жовтня. Поховали Тараса Кравченка з усіма військовими почестями.
Олег Тіхорук

В понеділок, 28 жовтня Нетішинська громада провела в останню земну дорогу воїна Олега Тіхорука. Чоловік мешкав у Нетішині. У війську служив гранатометником стрілецького відділення стрілецької роти. Захисник загинув 6 жовтня, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Новоандріївка Пологівського району Запорізької області. Чоловік отримав поранення несумісне з життям. Олегу Тіхоруку навіки буде 44 роки. Чин похорону героя відбувся з усіма військовими почестями.
Микола Храпач

В суботу, 26 жовтня, в останню земну дорогу Ганнопільська громада Шепетівського району проводжала воїна Храпача Миколу Івановича.
Народився захисник 5 жовтня 1986 року у селі Великий Скнит. Після закінчення місцевої школи навчався у Національному університеті водного господарства та природокористування у місті Рівне, де здобув освіту інженера-землевпорядника. Працював за фахом, а останні роки – водієм у пекарні. Разом із дружиною Микола ростив двох діток. Отримавши повістку, чоловік став до лав Збройних сил України. Служив командиром відділення морської піхоти. Життя молодшого сержанта обірвалось під час бою на Донецькому напрямку. Це сталось 13 жовтня.
Попрощатись із захисником прийшла велика кількість людей – рідні, близькі, друзі, духовенство, військовослужбовці та мешканці громади. Поховали героя на місцевому кладовищі в його рідному селі Великий Скнит.
Читайте також:
- Хмельничани попрощались із полеглим на війні Сергієм Репецьким
- На Хмельниччину "на щиті" повернувся батько трьох синів Олександр Гордий
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Дякуємо, що прочитали. Підтримайте автора та редакцію Всім.юа гривнею

Дякуємо за вашу підтримку!
Війна змінила багато всього, але не нашу мету — розповідати правду, яка важлива сьогодні, як ніколи.
Ваша допомога — це не просто фінансова підтримка. Це ваша довіра, яка дає нам сили. Завдяки вам ми створюємо якісні статті, запускаємо нові проєкти та досліджуємо важливі теми.
Ми залишаємося незалежними, щоб служити тільки вам — нашим читачам. Адже журналістика, яка працює для читачів, — це єдиний шлях до правди.
Кожен ваш донат — це крок до розвитку нашої редакції та збереження свободи слова. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми робимо важливу справу для Хмельницького та України.
Antonina Nazarenko
Катя Ступницька
Людмила
Svitlana