10 000 за корову у Хмельницькій ТГ: про виплати з бюджету та досвід господаря з Олешина
- Хмельницька міська рада завершила прийом заявок на отримання грошової компенсації за кожну прирощену корову.
- Ціль програми – зберегти поголів’я великої рогатої худоби в громаді.
- Розповідаємо історію жителя громади, який досі тримає корів в господарстві, хоча живе неподалік від міста.
У Хмельницькій міській територіальній громаді завершився прийом документів на отримання 10 тисяч гривень за кожну прирощену корову власного відтворення. Про умови отримання компенсації за тварину ми писали раніше. Як розповіла на запит Всім.юа начальниця міського управління економіки Наталія Сахарова, цьогоріч на отримання коштів за приріст поголів'я звернулося двоє мешканців громади. В матеріалі розповідаємо про ціль програми та історію жителя громади, що живе за 5 кілометрів від Хмельницького і досі продовжує тримати корів.
Скільки коштів передбачено та для чого діє програма?
Як повідомила начальниця управління економіки Наталія Сахарова, закладених у міському бюджеті коштів повністю вистачає для виплат усім заявникам, адже на 2026 рік в бюджеті на цю виплату заклали 80 тисяч гривень.
– Як правило, передбаченого фінансування вистачає для задоволення потреб заявників, оскільки під час планування ми враховуємо фактичний приріст поголів’я корів за попередній рік.
За її словами, станом на цей час, обидва подані пакети документів власників прирощених корів перевірено, вони відповідають всім вимогам. Остаточне рішення про надання компенсації ухвалять на засіданні виконавчого комітету міськради.
Найбільшу зацікавленість програмою виявляли жителі сіл Масівці, Олешин та Богданівці, зазначила Наталія Сахарова.
– При цьому жодних квот чи окремого поділу за старостинськими округами немає – шанси рівні в усіх, головне аби документи підходили під вимоги.
Можливістю цікавилися й мешканці сусідніх Теофіпольської та Розсошанської громад, однак допомога надається виключно жителям Хмельницької ТГ.
– Ціль програми – зберегти поголів’я великої рогатої худоби в селах нашої громади та стимулювати господарів створювати малі сімейні ферми. Це допомагає зберегти сільськогосподарський потенціал наших територій, підтримує місцеву економіку та створює зайнятість для людей на місцях.
Історія жителя Олешина, який тримає корів
«Бабуся тримала корову і я їй допомагав…»
Село Олешин розташоване за 5 кілометрів від Хмельницького. Попри таку близькість до міста, де молоко можна купити в магазині чи на ринку, місцевий житель Вадим Мельничук розповідає – продовжує утримувати худобу у власному господарстві. Зараз в нього – корова Зірка та теличка Ромашка. На міську програму поки не подавався, бо не підходить за критеріями.
Тварин господар випасає біля дому. Розповідає, до корів звик із дитинства:
– Це напевно в крові, від бабусі залишилося. Бабуся тримала корову і я їй допомагав. Потім пішов вчитися, жили в місті і не було змоги тримати корів. Декілька років не тримали. Потім повернулись з родиною жити в Олешин. Почався ковід, тримали для себе. Потім почалась повномасштабна війна, приїжджали переселенці. То ділилися з ними, давали молоко діткам.
«Знаю свою корову і впевнений в її здоров’ї…»
Раніше, каже Вадим, тримали три корови – але поголів’я довелося скоротити через брак часу. Породи господар вивчав та обирав самотужки. В свій час захотів мати саме джерсейську породу корів:
– Вони маленькі, до 500 кілограмів. Але продуктивність в них висока. Вони дають від 20 до 30 літрів молока на добу, жирністю 6%. Коли я шукав саме цю породу – почався ковід. Порадили купити в Житомирській області, взяв тоді дві корови джерсейської породи.
Пізніше, каже, вирішив розбавити господарство голштинською породою – молоко від неї не таке жирне:
– Якщо молоко взяти питне, то від джерсеїв не кожен його буде пити – в нього більша жирність. А в мене і батьки п’ють молоко, і діти. Я сам чашку-дві свіжого молока випиваю. Бо знаю свою корову і впевнений в її здоров’ї.
«Ту кількість, яку мала б дати за три рази доїння – дає за два…»
Через роботу доїти корову тричі на день господар не має змоги, тому вже кілька років практикує дворазове доїння за допомогою доїльного апарата – близько 6-ї ранку та о 19–20-й вечора. Але щоб тварина звикла, каже Вадим Мельничук, такий спосіб доїння треба практикувати відразу після розтелу:
– Тоді вона віддає молоко. Ту кількість, яку мала б дати за три рази доїння – дає за два. На кількість молока це практично не впливає.
Аби виростити добру корову, каже господар, теля перші 3–4 місяці потрібно напувати молоком – на це йде до 9 літрів на день. До року телицю вигодовують, далі запліднюють, 9 місяців вона носить теля. І лише через 2 роки дає перше молоко.
– Я сам раніше тримав бика-осіменителя, бо тут в окрузі взагалі немає биків. Осіменяли штучно, але проблема ще в тому, що не кожній корові це підходить. В мене була така корова, яку ми не могли штучно запліднити – особливості самої будови тварини.
В Олешині ветеринара немає, говорить господар – найближча дільнична лікарка проживає біля Чорного Острова, тож за потреби її потрібно привозити й відвозити. Влітку корова пасеться, також її підгодовують зеленою масою, кукурудзою, бурячинням, яблуками та морквою, якими діляться сусіди. На зиму власного сіна не вистачає, тому його докуповують: цьогоріч купували у місцевих заготовлювачів по 60 гривень за тюк.
На запитання, чому для нього важливо тримати саме свою корову, живучи неподалік від міста, Вадим Мельничук відповідає:
– Тому що це здоров’я моїх дітей. Я стараюсь, щоб вони вживали все домашнє. Не куплене в когось, тому що треба знати, в кого яке молоко. А своє є своє. Я знаю, чим я його годую і як вирощую. Мої діти виросли на домашньому молоці. А надлишки ми роздаємо сусідам, які допомагають нам із кормами, або переробляємо на сир і сметану.
Читайте також: Хмельницька міськрада дає по 10 000 грн за кожну прирощену корову: умови та перелік документів
Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google
