“Хто, якщо не я?”: у Хмельницькому попрощались із воїном Миколою Алексеюком

• Серце героя зупинилося в дорозі, коли він повертався на фронт після відпустки.
• Миколі Алексеюку було 54...

Сьогодні, 4 квітня, у Хмельницькому попрощалися із захисником України Миколою Алексеюком. Віддати останню шану воїну зібралися його рідні, друзі, побратими та небайдужі містяни. Церемонія прощання відбулася у Свято-Георгіївському храмі. Історією життя героя поділились в МТРК «Місто».

Микола Алексеюк проживав у селі Шумівці Хмельницького району. Працював трактористом. У вільний час захоплювався риболовлею.

До війська Микола був призваний за повісткою. Без вагань став на захист Батьківщини. Наприкінці березня він приїхав додому у відпустку. Та дорогою назад, прямуючи знову на службу, його серце раптово зупинилося. Йому було лише 54 роки…

Прощаючись із героєм, від односельчан, які добре знали Миколу, звучали теплі слова згадок.

Його однокласниця, пані Світлана, поділилася спогадами:

"Коля був дуже хорошим, веселим, працьовитим. Ніколи не ображав нікого. Він не служив раніше, але коли його призвали — пішов. Наше село Шумівці втратило дуже хорошу людину. Він усім допомагав — орав городи, копав картоплю. Ми будемо завжди його пам’ятати таким, яким він був — добрим, веселим, щирим."

Сусідка військового, пані Галина, теж згадує Миколу з великим теплом:

"Це була дитина від Бога. Не було жодної людини, яка б могла сказати, що він з кимось сварився. Дуже добрий, порядний, працьовитий і безвідмовний. Він багато натерпівся у житті. І ось, коли вже трохи став на ноги, почав стабільно працювати, з'явився достаток у хаті — з першого поклику держави пішов на війну.

Кілька днів перед тим він приходив до нас, де ми організували благодійну організацію — в'яжемо маскувальні сітки. І каже мені: 'Галино Василівно, не хотів би їхати, бо там пекло. Але мене там чекають побратими. Якщо не я, то хто піде?'

В очах були сльози... Він був хворий, у нього боліло серце, тиск був високий. Цієї дороги він уже не подолав...

Нехай Господь віддасть йому усе те добро, яке він дарував людям. Ми дуже сумуємо за ним і завжди пам’ятатимемо."

Микола Алексеюк знайшов вічний спочинок на Алеї Героїв, що на кладовищі в мікрорайоні Ракове.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.